Хмм…

Коханці

Дикі тіні на підлозі,
на столі бокал вина.
Романтичний вечір, свічки,

музика тихенько гра…

Ти ведеш у цьому танці,

я гублюсь в твоїх очах…
Тільки прошу: ні, не зараз,

не закохуйся — це фарс….

Ти так ніжно обіймаєш

і кружляєш в ритмі джаз,
чесно, навіть не згадаю,

коли був останній вальс…

Твій медляк такий шалений,

стільки пристрасті й вогню,
начебто ти голод тихо топиш

в стилі грішним нью…

Дика, палка атмосфера

спепеляє нас дотла,
поцілунки обпікають,

залишає слід вогня.

Прижимаєш надто близько,

чути серце завмира,
відбувається щось дике,

Дві душі як каяття,

ненаситяться собою,

то взлітають, то несуть,
обіймають і йдуть поруч…

падають і знов встають….

Що ми робимо з тобою

і чому погано нам?
Може, це лише безумство,

одержимість і запал?

Може, помилка закралась,

може, то лише дурман?
Ні… ти просто закохалось…

Закохався і я сам…

Потім були поцілунки,

ніч кохання, пристрасть душ,
зранку знову обіцянки,

ранок і холодний душ….

І сніданок був у постіль,

квіти ніжні дарував,
потім знову розставання…
Тихій, затишний обман…,

Так коханці час проводять,
потайки крадуть своє,
Горіч в алкоголі топлять
пристрасть в тілі і на дні…..

І не чують тут провини,
всім життя дане одне.
Так вони грішні от нині,
але ж солодке яке…..

17.08.2026

Подобається

#453 в Різне
#26 в Поезія

Відредаговано: 29.08.2026