Хмм…
Бумеранг
Бумеранг
Не можу з Вами спілкуватись.
Воно болить і не минає,
Чому так боляче — не знаю,
чому так серце розриває….
Ви там живете і Ви рідні,
Але я вас не розумію,
Вашу країну презираю
і мову вашу ненавиджу.
Я напишу ці рядки вночі,
бо то моя одна розрада.
Ми не пробачимо ніколи,
за що війну ви розвʼязали?…
Так пусть не ви, а ваша влада,
І всі ви типу там не винні,
Але ви перші, хто дізнався,
коли ракети прогриміли…
Ми повідомили про наступ,
про те, що раша нас вбиває….
Почула лише: що за брєдні?
Не може бути… то підстава…
І з того часу ми не рідні,
не сестри й брати: чужі ми….
Ось так буває, коли віриш
ти в пропаганду і катівню….
Нажаль, нічого не змінити…
І час іде: біль не минає,
вона гортується в оселі,
А бумеранг спостерігає….
Він бачить, чує і нотує,
А потім боляче каструє….
Тільки не плачте милі люди…
Все повертається навкруги…
08.08.2026
Відредаговано: 11.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
