Несподівана зустріч

Вона полетіла далі і зустріла на своєму шляху Олафа. Він був теж хмариною, як і Зефірка. Але в них була одна цікава відмінність. Зефірка була білою м'якенькою хмариною, а Олаф - темною, майже чорною хмариною, з якої вилітали час від часу маленькі іскри. Особливо коли він злився.

-Привіт Олафе, чого це ти такий напружений?

- Бо я дуже дуже злий. Мама заборонила мені їсти полум'яні тістечка. В вони такі смачні, жовтуваті, у них всередині найгарячіший крем. Але мені не можна , бо я одразу зменшуюсь. От я і злюся. Рррр

Олаф був настільний злий, що у нього з боків аж  вилітали блискавки, які створювали невеличку грозу.

- То знайди інші тістечка. Я люблю голубенькі, небесні тістечка. Вони м'які та пухкі , як я.

- Фу, як ти їж таку гидоту. Я не люблю таке. А куди це ти власне збиралась летіти? Я теж хочу з тобою. - Олаф відразу заспокоївся і розвеселився.

- Ну взагалі то я лечу вивчати нову дорогу. Але маю ще одну справу  - допомогти малому зайцеві, який не любить їсти морквини.

- Я теж би їх не їв. Хто ж любить їсти таке помаранчеве вариво із зеленою гичкою. Воно ж прісне. - Олаф так само позеленів як і заєць Саймон , коли згадав про цю морквину.

- Мені здається вона смачна. Не розумію чому ви одразу так реагуєте. Добре, то ти зі мною чи як? 

- Олаф разом із Зефіркою полетіли по небу шукати нову стежину. Шукали, шукали цілий день. Але ніяк не знайшли. 

- Щось я втомився, ледве лечу. Варто нам перепочити, Зефірко. Та і вечір вже не за горами. - Олаф зупинився та й закрив собі оченята.

- Не спи, інакше мені прийдеться тебе тягнути. Олафе, ти чуєш? - Зефірка почала трясти друга, щоб той не заснув від перевтоми.

- Та чую я. Давай додому. Завтра будемо шукати твою дорогу.

- Добре, летимо назад. - вони взялися двоє за руки і полетіли додому. 

Навіть якщо вона не знайшла свою нову омріяну дорогу і не вивчила її , це не означає що вона не повернеться до цього завтра. І коли Зефірка лягала спати , вона думала про свою дорогу. А ще думала про Саймона і Олафа, адже справ набралося повно - спершу знайти дорогу, потім допомогти зайцеві. А тепер ще й Олафу, адже він не може їсти свої полум'яні тістечка. Якась одна велика загадка. Тільки і про їжу...