Хмаринка Зефірка
В гостях у діда Тугодума
Летить хмаринка Зефірка на всіх парах, ледве не перечепилась через сірі - сірезні хмари.
- Ось це сюди, а те туди. Ні не так. Сірі хмарини сюди а темно-сірі туди. - дід Тугодум був дуже зайнятий. В нього була найважливіша робота - розганяти хмари відповідно до їх кольору. А ще він був надто кмітливим і все хотів робити по правильному. Тому його і назвали Тугодумом.
- Діду, у мене до тебе справа, - хмаринка Зефірка стала поруч і почала теревенити, - у зайчихи Петрі народився маленький зайчик Саймон. Але він не любить морквини. То як же йому вирости?
- Що? Не любить морквини? То дайте тоді йому капусти. От і вся арифметика.
- Але ж діду, вся сім'я Петрі їсть тільки морквини. - Зефірка почухала своя лоба, думаючи як це все вирішити.
- Тоді скажу тобі, Зефірко , цей заєць точно незвичайний. Якщо він не любить їсти морквини , значить любить щось інше. Тільки варто знайти що. Мусить бути у нього його улюблена страва , неначе еліксир для душі. - дід потер свою пухку борідку та поправив на очі маленькі круглі окуляри.
-Хм, може і так. І як же нам це зробити? Знайти ту страву?
- Створити для нього бенкет. Чим більше їжі, тим більше вибору. Здається скоро буде день врожаю. А це хороша можливість допомогти малому зайцеві, - дід не сказав прямо, але Зефірка одразу зрозуміла що має скликати усю лісову родину, щоб та принесла весь свій врожай на свято.
#929 в Різне
#139 в Дитяча література
Відредаговано: 22.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
