Глава 19 (1) від 28.09

Снідали вони знову разом. Міра застосувала одразу чотири різнопланові заспокійливі заклинання, щоб після хвилюючих нічних видінь не червоніти і не заїкатися у присутності «вовка». І нехай такого сильного збентеження, як учора, вже не було, вона все одно була схвильована. Проводити час із Рікдаром і розмовляти про всяку всячину виявилося несподівано приємно. Він приніс їй чергову купу чоловічого одягу на зміну наявного, і після повернення з лісу Мірана збиралася все переміряти і підігнати по фігурі.

Рейд проходив досить спокійно, хоча вона знову сумувала через тварин, що потрапили в капкани, поки з туману не вийшов білий пухнастий зайчик. І не важливо, що зараз не зима та малюк чомусь білий, а не сірий. Ну миле ж створення! З такими дивними чорними очима, які раптом стали збільшуватися в розмірі, і ротом, який стрімко обростав жалами іклів. Ні, навіть справжнісіньких іклищ!

Ватажок засунув Міру собі за спину і швидко виставив бар'єр, і незрозумілу тварюку відкинуло назад, але вона стрибала знову і знову. За нею підтяглися ще кілька і почали оточувати розвідзагін.

– Треба щось з ними робити, ми не можемо стирчати тут до вечора. Розходимося по моїй команді! Три, два, один, пішли! – гаркнув Рікдар, штовхнув Міру прямо в гостинні обійми Ройса, обернувся вовком і відбив атаку звірюги, яка тепер була розміром з нехилого такого собаку. Декілька перевертнів, залишивши пастки, теж прийняли противників на ікла, інші продовжили спостерігати.

«Та що ж це за монстри такі?!»

– Там ще один! – заверещала Мірана, тикаючи пальцем ліворуч, де підкрадалася чергова мерзота, і Кайлар, метнувшись через її спину сірою тінню, вступив у бій.

Ройс оточив себе та Міру щитом і скомандував незадіяним перевертням приєднатися до битви, бо «красунчики» зайчики почали прибувати. У дівчини кров у жилах стигла, коли бачила їх страшні пащі, що тяглися до горла чергового вовка. Рікдара тіснили вже двоє, але він повалив одного і перекусив шию, а потім кинувся на іншого. Їй так хотілося йому хоч чимось допомогти, але Мірана чудово розуміла, що якщо влізе, то тільки завадить. Та й Балагур навряд чи дозволить їй навіть рушити в той бік: наскільки вона зрозуміла, Рік дав йому щодо цього чіткі вказівки.