День 56

Виклик надійшов тим самим захищеним каналом, який довгий час залишався мовчазним. Олексій упізнав ідентифікатор одразу. Кілька секунд просто дивився на нього, ніби перевіряючи, чи справді настав момент, коли цей канал знову можна використовувати без порушення наказів.

Домовленості вже почали працювати і наступним кроком стало відновлення обміну розвідувальною інформацією між українським штабом і військовими структурами Альянсу. Політичні переговори ще тривали, бойові дії не припинялися ні на хвилину, але військові отримали дозвіл повернутися до тієї співпраці, яка існувала до ультиматуму Ордену.

Олексій підтвердив виклик. На екрані з'явився Мехмет. Кілька секунд вони просто мовчки дивилися один на одного. За ці тижні обидва встигли пережити надто багато. Ще недавно вони щодня обмінювалися оперативною інформацією, сперечалися щодо оцінок розвідки й інколи навіть жартували після завершення офіційної частини. Потім між ними опинилася політика, ультиматуми Ордену й потим повне припинення контактів.

— Радий бачити, друже, — нарешті сказав Мехмет.

Олексій усміхнувся.

— Взаємно.

На цьому все. Обидва чудово знали: особиста розмова закінчилася ще до того, як почалася. Наступні сорок хвилин вони працювали так, як працювали десятки разів до цього. Через канал проходили погоджені пакети інформації, уточнення, підтвердження, технічні питання й нові запити. Кожен дотримувався затверджених процедур, не ставив зайвих запитань і не виходив за межі визначеного переліку тем.

Було майже дивно знову працювати разом. Здавалося, ніби хтось просто вирізав із їхнього життя три тижні війни й тепер намагався непомітно склеїти розірвану нитку. Коли останній пакет даних підтвердили обидві сторони, Олексій уже збирався завершити сеанс.

— Олексію.

Він підняв очі. Мехмет мовчав кілька секунд, ніби приймаючи рішення.

— Це вже не входить до протоколу.

Олексій нічого не відповів.

— Учора я був присутній на одній із внутрішніх нарад.

Його голос став тихішим. Олексій уважно дивився на співрозмовника.

— Миротворчий контингент... не сприймайте його лише як гарантію припинення вогню. Частина людей дуже поспішає опинитися якомога ближче до ваших нових технологій.

Запала коротка тиша.

— Я не знаю, які рішення вже ухвалені у вас. Просто... врахуйте це.

Олексій повільно кивнув. Він не став розпитувати далі. Мехмет і так сказав значно більше, ніж дозволяли будь-які службові інструкції.

— Дякую.

Турецький генерал лише ледь помітно всміхнувся.

— Бережіть себе.

Зв'язок урвався.

Олексій ще кілька секунд дивився на темний екран. Через мислезв'язок уже надходили повідомлення від аналітиків — офіційну частину розмови вони отримали одночасно з ним, а останні слова Мехмета тепер розбирали буквально по фразах.

Сам Олексій думав про інше. Попри всю взаємну недовіру, Мехмет щойно ризикнув кар'єрою, щоб попередити його. І це означало, що по той бік переговорів теж починали з'являтися люди, які вже не були готові беззастережно виконувати чужу гру.

* * *

Щойно згасло зображення Мехмета, Олексій одразу переключився до спільного мислепростору. Навколо великого столу вже зібралися ті, хто за останні п'ятдесят шість днів звик приймати рішення, від яких залежала доля одразу трьох світів.

Іноді Олексій ловив себе на думці, що людство прожило за ці два місяці більше, ніж за попередні десятиліття. Нульовий план втрачав власну планету, Другий щодня стримував рогатих, Україна вела найважчу фазу своєї війни, а між усім цим уже працювали спільна промисловість, спільна медицина, єдина військова логістика і командування, яке ще зовсім недавно здавалося неможливим.

Микола не став витрачати час на вступ. Всі розуміли що попри важку ситуацію на інших планах, зараз треба було зосередитися на першому, щоб зробити його дійсно надійним тилом для усієї цивілізації в майбутньому.

— Мирні домовленості майже погоджені. Очікуємо на відповіді північних. Ми всі розуміємо, що це не кінець війни. Це лише пауза. Питання не в тому, чи буде новий удар. Питання лише — коли.

За столом ніхто не заперечив. Навіть оптимісти вже перестали говорити про довготривалу підтримку Альянсу. Офіційно союзники запевняли, що співпраця стане початком нової епохи. Проте всі, хто сидів зараз за цим столом, чудово розуміли інше: великим державам потрібні були нові технології, а не нові друзі.

— Отже, — продовжив Микола, — використаємо цей час так, ніби він останній.

Першою на екрані з'явилася схема протиракетної оборони України. Сухум говорив недовго.

— Автономні комплекси ми створимо. Але без власного космічного угруповання вони будуть здатні лише вражати статичні наземні цілі.