День 31

Лейла вкотре переглядала карту країни, на якій десятки позначок різними кольорами показували стан медичних вузлів. Одні вже працювали на повну потужність, інші перебували на етапі будівництва, ще для частини тільки готували приміщення та персонал. Карта змінювалася щодня, але все одно рухалася повільніше, ніж їй хотілося, і проблемою були не капсули.

Ще місяць тому саме вони здавалися найбільшою перешкодою, але тепер виробництво на Нульовому плані поступово виходило на потрібні обсяги. Заводи працювали майже без зупинок, інженери постійно вдосконалювали окремі вузли, а транспортна система вже навчилася доставляти обладнання туди, де воно було потрібне найбільше. Якби питання полягало лише в кількості капсул, Лейла почувалася б значно спокійніше.

Насправді головною проблемою залишалася таємниця. Поки що про справжні можливості системи знало дуже вузьке коло людей. Якщо інформація про повноцінне відновлення людини після смертельних поранень вийде за межі контрольованих підрозділів, ворог дуже швидко змінить свою тактику. Почнеться полювання на медичні вузли, на лікарів, на транспортні маршрути й навіть на тіла загиблих. Саме тому насичення фронту відбувалося набагато повільніше, ніж дозволяли виробничі можливості.

Лейла неодноразово сперечалася із військовими щодо темпів розгортання системи. Вони вимагали більше капсул, більше медичних центрів і більше персоналу. Вона чудово розуміла їхню логіку, але щоразу нагадувала одну просту річ: якщо секрет буде втрачено зарано, система може завдати більше шкоди, ніж користі. Саме тому доступ отримували не цілі бригади й навіть не окремі батальйони.

У кожному підрозділі обирали лише кількох людей, які знали справжнє призначення нового обладнання. Найчастіше це були командири, медики та кілька перевірених бійців. Для решти військових металеві контейнери, що час від часу з'являлися на позиціях, виглядали черговим засобом евакуації або польовою медичною системою.

Передача обладнання теж відбувалася максимально непомітно. Лейла не раз спостерігала, як серед ночі характерник відкриває короткий портал десь у покинутому ангарі або за посадкою неподалік передової. Через кілька хвилин на землі вже стояли контейнери з обладнанням, а сам портал зникав так само швидко, як і з'явився. Жодних колон, жодних складів, жодних маршрутів, які можна відстежити.

Але доставка була лише початком. Справжня робота починалася тоді, коли потрібно було створити місце, де ця система зможе працювати постійно. Саме тому паралельно по всій країні розгорталася інша, значно менш помітна операція.

Офіційно лікарні модернізували укриття. Для країни, яка жила під постійною загрозою ракетних ударів, це нікого не дивувало. Будівельні роботи тривали майже всюди. Підвали зміцнювали, встановлювали додаткові генератори, облаштовували нові операційні та резервні комунікації. Для стороннього спостерігача все виглядало цілком звично.

Насправді ж під частиною лікарень створювалися зовсім інші об'єкти. Лейла добре пам'ятала свій перший такий проєкт. Уночі під лікарнею відкрився портал до Нульового плану, після чого почалося майже ювелірне видалення ґрунту. Тонни землі, уламки старих фундаментів і давно забуті комунікації поступово переносилися на інший бік. За кілька годин під будівлею виникала величезна порожнина, про існування якої на поверхні майже ніхто не здогадувався.

Потім приходили техніки. Вони працювали швидко й злагоджено, наче виконували давно відпрацьовану процедуру. Каркас майбутнього комплексу зростав буквально на очах. Секція за секцією формувалися нові стіни, перекриття та захисні контури. Матеріал нагадував бетон, але мав значно вищу міцність і був здатний витримати навантаження, які для звичайного укриття стали б фатальними.

Коли будівельна частина завершувалася, починався етап, який подобався Лейлі найбільше. — У новий зал завозили капсули.

Вона завжди відчувала дивне хвилювання, коли бачила десятки прозорих саркофагів, які один за одним займали свої місця вздовж стін. Інженери підключали системи живлення, перевіряли сенсори, запускали діагностику, а медики проходили між рядами обладнання, поступово усвідомлюючи, що стоять на порозі зовсім іншої епохи медицини.

Для багатьох із них це було справжнім потрясінням. Частина лікарів усе життя працювала в операційних, витягуючи людей буквально з того світу звичайними інструментами, ліками та власним досвідом. Тепер перед ними з'являлася система, яка дозволяла боротися навіть там, де традиційна медицина давно опускала руки.

Останнім етапом ставало з'єднання нового комплексу з лікарнею. Після відкриття короткого порталу між підземним вузлом і лікарняним підвалом виникав звичайний на вигляд коридор. Людина, яка випадково проходила повз, бачила лише нові двері до чергового укриття або технічного приміщення.

Ніхто не здогадувався, що за цими дверима починається інша медицина. Медицина, яка ще вчора існувала лише на Нульовому плані.

Лейла часто ловила себе на думці, що вони змінюють не лише перебіг війни. Вони поступово змінюють саме ставлення людства до смерті, поранень і меж можливого. Але поки що ці думки доводилося відкладати на майбутнє.

Зараз її цікавило значно простіше питання. Чи встигнуть вони розгорнути достатньо таких вузлів раніше, ніж війна вимагатиме від них більшого, ніж система здатна дати сьогодні.