Хакер її серця

Велике перезавантаження

Вишневий Mercedes-Benz W123 плавно припаркувався біля однієї з найкращих цілодобових ветеринарних клінік столиці. Іван уже встиг заїхати до готелю, змити з себе дорожній пил Будапешта і повністю переодягнутися. Ніяких зім'ятих костюмів чи розстебнутих сорочок — тепер на ньому був дорогий худі оверсайз, чорні джинси та незмінні стильні кросівки. Він виглядав свіжим, зібраним і готовим до повного оновлення свого інтерфейсу.

Він підхопив малечу, яка затишно сопіла у великому махровому рушнику, і впевнено штовхнув скляні двері клініки. Перед тим як зайти до кабінету лікаря, Марков знову дістав телефон. Мільйонна аудиторія чекала на продовження ранкового серіалу, і батя не збирався збавляти оберти.

Прямий ефір.

— Короче, народ, здарова ще раз, — заговорив Іван, переводячи камеру на білий стіл ветеринара, де маленький пухнастий пасажир слухняно давав оглядати свої лапи. — Ми на техогляді. Лікар каже, що вовченя здорове, тільки трохи налякане і голодне. Зараз випишуть вітаміни, купимо найкращий корм, і малий офіційно вступає в мою зграю. До речі, назвав його Баг. Ну, ви розумієте, чому, — він коротко, зухвало засміявся, натякаючи на всі збої системи за останні дні.

Він повернув камеру на себе, і на його обличчі знову з'явився той самий залізний, непохитний спокій великого гравця.

— А тепер до головних новин, бо мій дірект знову вибухає від запитань, — Іван затягнувся електронною сигаретою, випустивши густу хмару диму вбік від цуценяти. — Оголошую офіційно, щоб без чуток і жовтої преси: я розлучаюся з Софією. Документи вже в юристів, процес запущено. Чому? Все просто, малі. Математика життя. Я з першого шлюбу одразу перестрибнув у другий. Пахав як проклятий, будував бізнес, брав зобов'язання і так толком і не пожив вільним життям для себе.

Він недбало поправив волосся, дивлячись прямо в об'єктив із тією самою нахабною, ситою посмішкою, яка колись підкорила Хрещатик.

— Тепер усе буде інакше. Тільки я, мій вишневий 123-й і Баг. Ми будемо багато подорожувати, гуляти, гасати європейськими серпантинами й жити цей момент на повну. Без кліток, без звітів і без чужих правил. Батя виходить на чисту свободу.

Коментарі внизу екрана летіли зі швидкістю світла. Підписники Маркова просто божеволіли від такої кількості інсайдів за одну добу. І раптом один із топових блогерів у коментарях висвітив питання, яке хвилювало абсолютно всіх: «Марков, а як же Лєра?! Що це за дикі інстаграмні війни були між вами останні дні? Запонки, Porsche, аукціони... Ви ж ледь не спалили Київ!»

Іван на секунду замовк, почухав цуценя за вухом і наблизився прямо до камери. Його очі за темними окулярами залишалися абсолютно непроникними, а посмішка стала максимально цинічною та впевненою.

— «А що Лєра, як Лєра?» — перекривив він коментатора, весело мружачись. — Невже ви реально повірили в цей серіал, малі? Ну ви даєте. Оцініть масштаб гри. Стрім на Ягуарі, аукціон підкатів, побачення на даху ЦУМу... Народ, це був чистий, професійний піар! Ми з Лєрою просто красиво розкрутили її нову сторінку. Подивіться на її статистику — там уже сотні тисяч підписників за одну ніч. Прогрів року пройшов ідеально. Так що видихніть, усе під контролем, актори отримали свої гонорари. А Лєрочці я бажаю успіху в її новому блогерському житті. Ефір закритий, нам пора на заправку за кормом. Бувайте!

Екран телефона Лєри, яка все ще сиділа серед розгромленої вітальні у Києві, згас. Вона повільно опустила руку.

Його слова розмазали її по стіні сильніше, ніж будь-який реальний розрив. Марков зробив те, що вмів найкраще — перевів свій біль, свої шалені ревнощі та її ляпас у категорію «прогріву та піару». Він захистив своє его перед мільйонами людей, зробивши з її щирого крику душі звичайне шоу для підняття охоплень. Тепер для всього світу вона була не жінкою, яка зруйнувала свій шлюб заради адреналіну, а просто успішним інстаграм-проектом Баті.

Він дійсно закрив цей код. Розлучився з Софією, забрав цуценя Бага і поїхав жити вільним життям, викресливши її з системи як відпрацьований матеріал.

Лєра подивилася на свій профіль — цифри підписників дійсно росли щосекунди, але на душі був лише холодний, нуарний попіл. Гра закінчилася. Вовк пішов шукати нові траси, а вона залишилася королевою випаленої пустелі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше