Дніпровський рестарт

Іван мовчки підвівся і підійшов до панорамного вікна. Він дивився на Поділ, але бачив набагато далі — ту саму мармурову підлогу та холодні стіни дніпровського офісу, які ще кілька годин тому були його кліткою.

— Елізабет, просто захищати мене в судах — це стратегія виживання. А я хочу стратегію домінування, — він різко розвернувся до неї. — Ви знаєте Дніпро зсередини. Ви знаєте кожен їхній кабінет, кожну схему і кожного гравця. Мені не потрібен просто адвокат. Мені потрібен намісник.

Він зробив крок ближче, ігноруючи електричну напругу, що зависла між Лєрою та Громовою.

— Я пропоную вам очолити дніпровський офіс. Але на моїх умовах: нуль схем, нуль «криш», нуль фальсифікацій. Ми випалимо там усе старе залізо. Ви побудуєте систему, яка буде настільки чистою, що податкова зможе використовувати її як еталон. Ви зробите з Дніпра фінансовий хаб нової епохи, де репутація вартує дорожче за кеш.

Елізабет ледь помітно підняла брову. Це був виклик, якого вона не очікувала.
— Керувати офісом у місті, де мене кожен другий вважає ворогом номер один? Ви пропонуєте мені зайти в лігво зі смолоскипом у руках, Іване.

— Я пропоную вам стати обличчям змін, — відрізав Марков. — Ви отримаєте повний карт-бланш на кадри та юридичну архітектуру. Ви вичистите місто від їхніх тіней, використовуючи закон як скальпель. А я забезпечу вам такий цифровий тил, що жоден сервер у країні не зможе проти вас пікнути.

Лєра підійшла до столу і поставила три чашки кави. Вона мовчала, але її погляд, спрямований на Івана, став теплішим — вона зрозуміла його гру. Він не просто наймав юриста, він перетворював головну зброю ворога на свій головний актив.

Елізабет взяла чашку, відчуваючи аромат міцного еспресо. На її губах з'явилася та сама хижа посмішка, з якою виграють справи на мільярди.

— Чисто, кажете? Без фальсифікацій? Це буде найважчий проект у моєму житті... і найвеселіший. — Вона простягнула руку Маркову. — Гаразд, босе. Готуйте крісло. Я їду в Дніпро проводити дезінфекцію.

Через годину Елізабет вже диктувала список перших наказів. А Іван, спостерігаючи за цією «залізною леді», зрозумів: він щойно встановив у систему найпотужніший антивірус у людській подобі.

Дніпровські партнери думали, що вони втратили лише гроші. Вони ще не знали, що тепер проти них грає жінка, яка знає всі їхні паролі — і в цифрі, і в житті.