Частина 3: Тіні та відблиски

101
Чорне зеркало.
Вода завмерла вночі,
Ховаючи дно.

102
Птах-пересмішник.
Співає чужі пісні,
Не має своєї.

103
Забутий маяк.
Світить у чисте поле,
Море в тумані.

104
Острів ілюзій.
З’являється в спеку,
Зникає з дощем.

105
Залізна іржа.
Довірився метал воді,
Став рудим пилом.

106
Солодкий полон.
Роса на пелюстках росички —
Смерть для мухи.

107
Свист у вухах.
Вітер сміється з тих,
Хто йому вірить.

108
Тісна нора.
Здавалася захистом,
Стала могилою.

109
Колючий дріт.
Обплетений трояндами,
Тримає міцно.

110
Смак морської води.
Виглядає як порятунок,
Вбиває спрагою.

111
Свічка на вітрі.
Довірила вогонь ночі,
Згасла самотньо.

112
Хиткі піски.
Обіймають за ноги,
Тягнуть у безодню.

113
Зламаний компас.
Північ тепер усюди,
Де є зрада.

114
Чорний тюльпан.
Рідкісна краса лісу,
Холодний як лід.

115
Ехо порожнечі.
Кличеш на допомогу —
Чуєш свій страх.

116
Змія в траві.
Колір життя і літа,
Зуби — зі смерті.

117
Сонце і лід.
Цілує ніжним променем,
Щоб розтопити вщент.

118
Риба на гачку.
Повірила в черв'яка,
Побачила небо.

119
Дим без вогню.
Ознака прихованої
Зради в серці.

120
Камінь у воді.
Здається м’яким на вид,
Розбиває човен.

121
Птах зозуля.
Довірила дітям чужих,
Забула свій рід.

122
Гіркий шоколад.
Смак дорослого життя,
Де віра — розкіш.

123
Старе люстро.
Показує те, що було,
Бреше про зараз.

124
Дощ у пустелі.
Радість на одну мить,
Пісок усе з'їв.

125
Квіти на скелі.
Тримаються за ніщо,
Вірять у вітер.

126
Смак заліза.
Кров на губах того,
Хто занадто вірив.

127
Порожній панцир.
Равлик пішов шукати
Кращого дому.

128
Стріла Амура.
Зроблена з дерева зради,
Ранить наскрізь.

129
Сон у зимову ніч.
Здається, що тепло,
Але ноги мерзнуть.

130
Останній ковток.
Вода закінчилася,
Лишився осад.

131
Сліпий дощ.
Сонце сміється в очі,
Поки небо плаче.

132
Чорна перлина.
Краса, що народилася
З болю і бруду.

133
Вовча ягода.
Гарна, немов намисто,
Гірка як смерть.

134
Слід від кільця.
На білій шкірі руки —
Тінь колишніх клятв.

135
Вітер-бродяга.
Ночує в кожній хаті,
Зраджує кожну.

136
Суха гілка.
Тріснула під ногою,
Видала втікача.

137
Золота клітка.
Соловей мовчить у ній,
Сонце — за гратами.

138
Смак поцілунку.
З присмаком міді й солі,
Як перед боєм.

139
Глибокий колодязь.
Кинув камінь — чекай,
Поки серце стисне.

140
Розбите корито.
Фінал кожної казки
Про жадібну віру.

141
Тінь літака.
Швидко біжить по землі,
Не лишаючи сліду.

142
Замкнені двері.
Ключ у замку зламався,
Світ лишився там.

143
Крихка порцеляна.
Довіра, що розбилась
На тисячу друзів.

144
Запах полину.
Стеляться довгі тіні
Втраченого раю.

145
Стара мапа.
Веде до скарбів, яких
Вже давно немає.

146
Холодний чай.
Забутий на столі час,
Гіркий і темний.

147
Слід на піску.
Хвиля прийшла і пішла,
Чи був ти тут взагалі?

148
Зів’ялий вінок.
Квіти довіри зблідли,
Трава засохла.

149
Порожній берег.
Човен пішов без тебе
В туманне нікуди.

150
Останній промінь.
Ховається за обрій,
Лишаючи холод.