1
Білий пролісок.
Довірив пелюстки весні,
А вдарив мороз.
2
Чисте джерело.
Впустило в себе камінь —
Кіла піднялась.
3
Тонка крига.
Сяє, мов дзеркало снів,
Та під ногами тріщить.
4
Ранкова роса.
Тримається за листок,
Поки не спалить сонце.
5
Дерево й омела.
Обійми здавались теплом,
Виявились — отрутою.
6
Тиха затока.
Риба повірила в тиш —
Сіті вже розгорнуті.
7
Квітка лотоса.
Відкрила серце воді,
А та принесла мул.
8
Скеля і хвиля.
Вічна клятва в любові —
Точить камінь щодня.
9
Перша бджола.
Летить на запах меду,
Потрапляє в пастку.
10
Гілка берези.
Прихистила птаха в бурю,
А він зламав її.
11
Свіжа рілля.
Чекала на добре зерно,
Посіяли терен.
12
Сонячний промінь.
Грів холодну гадюку,
Поки не ожила.
13
Вітер і вітрило.
Обіцяв нести в гавань,
Пригнав до гострих скель.
14
Сніжна лавина.
Тихо спала на горі,
Поки не зрадив звук.
15
Мох на камені.
М'яко стелеться під крок,
А під ним — ковзанка.
16
Павутинка в лісі.
Срібна нитка довіри,
Що рветься від дихання.
17
Місяць у повні.
Обіцяв шлях освітити,
Сховався за хмару.
18
Виноградна лоза.
Шукає опору в дубі,
А він її душить.
19
Олень біля річки.
Довірився власній тіні,
Прогледів хижака.
20
Слизький камінь.
Вдає, що твердий як шлях,
Зраджує в потоці.
21
Весняна повінь.
Ріка вийшла з берегів,
Змивши старі гнізда.
22
Сухе дерево.
Манило затінком подорожнього,
Впало під вітром.
23
Маленьке ягня.
Йде на поклик вовка,
Бо голос ласкавий.
24
Туман над лугом.
Сховав обриви й рови
Ковдрою ніжною.
25
Дві сосни в лісі.
Сплелися корінням міцно,
Одна одну гублять.
26
Птах і клітка.
Відчинилися дверцята —
А небо вже чуже.
27
Зорепад уночі.
Зорі обіцяли вічність,
Згоріли за мить.
28
Піщана коса.
Шлях через море дає,
Зникає в припливі.
29
Колючий кактус.
Квітне так ніжно й палко,
А торкнешся — біль.
30
Літня злива.
Обіцяв життя полю,
Прибила все до землі.
31
Сліди на снігу.
Вели до рідного дому,
Зникли в завії.
32
Старий колодязь.
Манив чистою водою,
На дні — лише гниль.
33
Метелик і вогонь.
Повірив у тепле світло,
Обпалив крила.
34
Дика маслина.
Дає тінь і плоди,
Але ховає шипи.
35
Гордий сокіл.
Довірився руці людині,
Втратив небеса.
36
Гірський потік.
Співає солодку пісню,
Несе гостре каміння.
37
Осінній сад.
Ще вчора був золотим,
Сьогодні — згарище листя.
38
Плющ на стіні.
Обіймає так міцно,
Що руйнує цеглу.
39
Хмара-барашка.
Здавалася м’яким пухом,
Вибухнула громом.
40
Колос у полі.
Поклонився серпу низько,
Думав — то вітер.
41
Морська мушля.
Шепоче про глибини,
Всередині — пустка.
42
Сплячий вулкан.
Довірили йому доми,
А він дихнув смертео.
43
Блискавка в небі.
Мить — і дерево розколоте,
Що вчора було цілим.
44
Корабель і якір.
Тримав у важку годину,
Відірвався в шторм.
45
Степ безкрайній.
Обіцяв свободу духу,
Став в'язницею.
46
Гніздо на воді.
Побудоване з вірою,
Знесене хвилею.
47
Прозорий лід.
Видно риб і каміння,
Та не видно глибини.
48
Перлина в морі.
Відкрила стулки світу,
Була вкрадена.
49
Старий вожак.
Довірив зграю молодим,
Лишився один.
50
Останній листок.
Тримався за гілку дужу,
Зраджений морозом.
Відредаговано: 20.05.2026