Частина 1: Перші паростки та крихкий лід

• 1
  Білий пролісок.
  Довірив пелюстки весні,
  А вдарив мороз.

  2
  Чисте джерело.
  Впустило в себе камінь —
  Кіла піднялась.

  3
  Тонка крига.
  Сяє, мов дзеркало снів,
  Та під ногами тріщить.

  4
  Ранкова роса.
  Тримається за листок,
  Поки не спалить сонце.

  5
  Дерево й омела.
  Обійми здавались теплом,
  Виявились — отрутою.

  6
  Тиха затока.
  Риба повірила в тиш —
  Сіті вже розгорнуті.

  7
  Квітка лотоса.
  Відкрила серце воді,
  А та принесла мул.

  8
  Скеля і хвиля.
  Вічна клятва в любові —
  Точить камінь щодня.

  9
  Перша бджола.
  Летить на запах меду,
  Потрапляє в пастку.

  10
  Гілка берези.
  Прихистила птаха в бурю,
  А він зламав її.

  11
  Свіжа рілля.
  Чекала на добре зерно,
  Посіяли терен.

  12
  Сонячний промінь.
  Грів холодну гадюку,
  Поки не ожила.

  13
  Вітер і вітрило.
  Обіцяв нести в гавань,
  Пригнав до гострих скель.

  14
  Сніжна лавина.
  Тихо спала на горі,
  Поки не зрадив звук.

  15
  Мох на камені.
  М'яко стелеться під крок,
  А під ним — ковзанка.

  16
  Павутинка в лісі.
  Срібна нитка довіри,
  Що рветься від дихання.

  17
  Місяць у повні.
  Обіцяв шлях освітити,
  Сховався за хмару.

  18
  Виноградна лоза.
  Шукає опору в дубі,
  А він її душить.

  19
  Олень біля річки.
  Довірився власній тіні,
  Прогледів хижака.

  20
  Слизький камінь.
  Вдає, що твердий як шлях,
  Зраджує в потоці.

  21
  Весняна повінь.
  Ріка вийшла з берегів,
  Змивши старі гнізда.

  22
  Сухе дерево.
  Манило затінком подорожнього,
  Впало під вітром.

  23
  Маленьке ягня.
  Йде на поклик вовка,
  Бо голос ласкавий.

  24
  Туман над лугом.
  Сховав обриви й рови
  Ковдрою ніжною.

  25
  Дві сосни в лісі.
  Сплелися корінням міцно,
  Одна одну гублять.

  26
  Птах і клітка.
  Відчинилися дверцята —
  А небо вже чуже.

  27
  Зорепад уночі.
  Зорі обіцяли вічність,
  Згоріли за мить.

  28
  Піщана коса.
  Шлях через море дає,
  Зникає в припливі.

  29
  Колючий кактус.
  Квітне так ніжно й палко,
  А торкнешся — біль.

  30
  Літня злива.
  Обіцяв життя полю,
  Прибила все до землі.

  31
  Сліди на снігу.
  Вели до рідного дому,
  Зникли в завії.

  32
  Старий колодязь.
  Манив чистою водою,
  На дні — лише гниль.

  33
  Метелик і вогонь.
  Повірив у тепле світло,
  Обпалив крила.

  34
  Дика маслина.
  Дає тінь і плоди,
  Але ховає шипи.

  35
  Гордий сокіл.
  Довірився руці людині,
  Втратив небеса.

  36
  Гірський потік.
  Співає солодку пісню,
  Несе гостре каміння.

  37
  Осінній сад.
  Ще вчора був золотим,
  Сьогодні — згарище листя.

  38
  Плющ на стіні.
  Обіймає так міцно,
  Що руйнує цеглу.

  39
  Хмара-барашка.
  Здавалася м’яким пухом,
  Вибухнула громом.

  40
  Колос у полі.
  Поклонився серпу низько,
  Думав — то вітер.

  41
  Морська мушля.
  Шепоче про глибини,
  Всередині — пустка.

  42
  Сплячий вулкан.
  Довірили йому доми,
  А він дихнув смертео.

  43
  Блискавка в небі.
  Мить — і дерево розколоте,
  Що вчора було цілим.

  44
  Корабель і якір.
  Тримав у важку годину,
  Відірвався в шторм.

  45
  Степ безкрайній.
  Обіцяв свободу духу,
  Став в'язницею.

  46
  Гніздо на воді.
  Побудоване з вірою,
  Знесене хвилею.

  47
  Прозорий лід.
  Видно риб і каміння,
  Та не видно глибини.

  48
  Перлина в морі.
  Відкрила стулки світу,
  Була вкрадена.

  49
  Старий вожак.
  Довірив зграю молодим,
  Лишився один.

  50
  Останній листок.
  Тримався за гілку дужу,
  Зраджений морозом.