1
Сірий краєвид.
На згарищі почуттів —
Тільки тихий дим.
2
Вчора був вогонь.
Сьогодні пальці гріє
Лиш теплий попіл.
3
Дім згорів дотла.
У порожніх зіницях —
Відблиск минулого.
4
Вітер налетить —
Розвіє пил спогадів
На всі чотири боки.
5
Серце як вугіль:
Зовні чорне і холодне,
Всередині — жар.
6
Минуле — як дим.
Тягнеться в небо синє,
Тане без сліду.
7
На згарищі днів
Раптом квітка проросла.
Життя сильніше.
8
Холодна піч.
Вже не зігріє вона
Тих, хто пішов геть.
9
Ми — іскри в пітьмі.
Мить палаємо яскраво,
Й падаєм в траву.
10
Старі листи.
Вкинув у вогонь жадібний —
Звільнив свою душу.
11
Попіл на скронях.
То не сніг зими сивий,
А жар пережитий.
12
Сліди на сажі.
Хтось пройшов тут босоніж
В саму глиб ночі.
13
Фенікс не злетів.
Лишилася тільки жменька
Сірого пилу.
14
Вогонь згас давно.
Але запах горілий
В пам’яті живе.
15
Дивлюсь у вогонь:
Як швидко згорає час,
Наче сухий хмиз.
16
Попелище мрій.
Будуватиму знову
Дім на цій землі.
17
Слова — мов іскри.
Можуть зігріти взимку,
Можуть спалити.
18
Залишки багаття.
Ми навколо сидимо —
Тіні на стіні.
19
Вітер у димарі.
Співає пісню про тих,
Хто став попелом.
20
Життя — як факел.
Не важливо, скільки тлів, —
Важливо, як сяяв.
21
Крихкий силует.
На малюнку вугіллям —
Тінь того, що було.
22
Гасне вуглинка.
Остання іскра життя
Йде у небуття.
23
Попіл під ногами.
Колись це були скелі,
Стали пилом доріг.
24
Дим над рікою.
Шлях земний завершився,
Дух летить увись.
25
Забуте вогнище.
Лише обпалений камінь
Пам'ятає тепло.
26
Життя — це вогонь.
Поки палає свіча,
Темрява відступає.
27
Чорне згарище.
Дощ омиває рани
Втомленої землі.
28
Руки в сажі.
Ми будуємо долю
З уламків невдач.
29
Скриня згоріла.
Але золото серця
В попелі сяє.
30
Вітер-сміттяр.
Замітає останній
Слід наших кроків.
31
Тліє надія.
Маленький вогник в душі —
Проти великої тьми.
32
Старе дерево.
Блискавка влучила в корінь —
Стовп диму до зір.
33
Сніг на попелі.
Біле вкриває чорне,
Сон до весни.
34
Ми — мов поліна.
Згораємо в танці днів,
Щоб іншим було світло.
35
Порожня чаша.
На дні лише сірий пил
Колишніх обіцянок.
36
Іскри летять.
Кожна — чиясь коротка
Сповідь нічному небу.
37
Минуле заснуло.
В холодному попелі
Сплять наші сни.
38
Світанок прийшов.
На місці нічної ватри —
Тільки роса і гар.
39
Стіни обгорілі.
Крізь дах, якого нема,
Видно чужі зірки.
40
Життя — спалах.
Між темрявою «до»
І тишею «після».
Відредаговано: 20.05.2026