III. Кістки і коріння

101.

Земля мовчить —
але кістки
пам’ятають.
102.
Корінь у ґрунті —
він не росте,
він тримає.
103.
Могила стара —
але ім’я
ще дихає.
104.
Тінь на хресті —
вона не падає,
вона дивиться.
105.
Шепіт у землі —
це не вітер,
це пам’ять.
106.
Кістка в долоні —
я не боюсь,
я слухаю.
107.
Коріння в тиші —
воно не мовчить,
воно говорить.
108.
Могильний камінь —
він не холодний,
він живий.
109.
Тінь на землі —
вона не моя,
вона давня.
110.
Шепіт у корінні —
я не питаю,
я приймаю.
111.
Кістки в тіні —
вони не згнили,
вони чекають.
112.
Корінь у серці —
він не мій,
він спадковий.
113.
Могила мовчить —
але ніч
слухає.
114.
Тінь на плиті —
вона не випадкова,
вона родинна.
115.
Шепіт у ґрунті —
я не сам,
я з ними.
116.
Кістка в слові —
я не кажу,
я згадую.
117.
Коріння в думці —
воно не моє,
але веде.
118.
Могила в сні —
я не сплю,
я слухаю.
119.
Тінь на хресті —
вона не згасає,
вона росте.
120.
Шепіт у тиші —
це не вітер,
це бабуся.
121.
Кістки в землі —
вони не мовчать,
вони співають.
122.
Корінь у слові —
я не кажу,
я проростаю.
123.
Могила в лісі —
вона не самотня,
вона частина.
124.
Тінь на камені —
вона не випадкова,
вона пам’ятна.
125.
Шепіт у ніч —
це не страх,
це зв’язок.
126.
Кістка в тіні —
я не ховаю,
я тримаю.
127.
Коріння в голосі —
я не кричу,
я повторюю.
128.
Могила в тиші —
вона не порожня,
вона повна.
129.
Тінь на землі —
вона не моя,
вона наша.
130.
Шепіт у серці —
це не думка,
це предок.
131.
Кістки в словах —
я не кажу,
я згадую.
132.
Корінь у тіні —
він не згасає,
він веде.
133.
Могила в думці —
я не боюсь,
я пам’ятаю.
134.
Тінь на плиті —
вона не випадкова,
вона родинна.
135.
Шепіт у ґрунті —
я не сам,
я з ними.
136.
Кістка в слові —
я не кажу,
я згадую.
137.
Коріння в думці —
воно не моє,
але веде.
138.
Могила в сні —
я не сплю,
я слухаю.
139.
Тінь на хресті —
вона не згасає,
вона росте.
140.
Шепіт у тиші —
це не вітер,
це бабуся.
141.
Кістки в землі —
вони не мовчать,
вони співають.
142.
Корінь у слові —
я не кажу,
я проростаю.
143.
Могила в лісі —
вона не самотня,
вона частина.
144.
Тінь на камені —
вона не випадкова,
вона пам’ятна.
145.
Шепіт у ніч —
це не страх,
це зв’язок.
146.
Кістка в тіні —
я не ховаю,
я тримаю.
147.
Коріння в голосі —
я не кричу,
я повторюю.
148.
Могила в тиші —
вона не порожня,
вона повна.
149.
Тінь на землі —
вона не моя,
вона наша.
150.
Шепіт у серці —
це не думка,
це предок.