1.
Сонце мов око —
бачить нас крізь пил століть,
не судить нікого.
2.
Жнива в розквітні —
воно ковтає пісні
з землі і неба.
3.
Ранок запалив
мої сумніви — Сонце
все освітлює.
4.
Кров на землі —
а Сонце лиш мовчки
спливає в полудень.
5.
Сонячний дотик —
шкіра пам’ятає біль
й ласку світання.
6.
Над храмом — коло.
Світло шукає тінь,
щоб стати цілим.
7.
Промінь розпластав
мою тінь — мов згадку
про вчорашнє.
8.
Сонце палає —
й ніхто не запитує
чи йому болить.
9.
Від заходу — жар.
Тіні стають довшими
ніж наші слова.
10.
Зоря — як печать
на сторінці Всесвіту,
де ми лише знак.
Відредаговано: 14.10.2025