Реєстрація

Хайку. Три рядки про все.

Коли цвіте дотик

V. Між порів — розчинення меж

Ці вірші — як етер: вони живуть між станами, не належать до одного сезону, бо почуття в природі — без меж. Це згадка, метафора, проблиск іншого.

41–50: хайку про трансформацію, недомовленість, коливання і повторення.

1. 1. 1. 1. Сонце і дощ —
        любов завжди між ними
        як райдуга.
      2. Гілка з квіткою —
        ти сказав «і це все?»
        а я в ній лишилась.
      3. Озеро гладке —
        мої листи не доходять
        але блищать в мені.
      4. Птах повернувся —
        чи ти теж? Хоч би раз
        на весну мого смутку.
      5. Пелюстки падають —
        ти — мов вітер, що грає
        і йде без вибачень.
      6. Камінь і мох —
        я торкаюсь того, де
        ти мовчки зник.
      7. Світло в пітьмі —
        ти дивився так, що ніч
        зблідла.
      8. Гілка тремтить —
        і я — поруч. Цього разу
        ні слова.
      9. Твоє ім’я —
        шум хвилі, що щоночі
        сиплеться в мене.
      10. Ластівка знов —
        все починається там,
        де ми скінчили.

Бики Елизавета Олеговна

Подобається

#3306 в Різне
#762 в Поезія

У тексті є: поезія, хайку, поетичне слівце

Відредаговано: 14.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше