Реєстрація

Хайку. Три рядки про все.

Коли цвіте дотик

ІІІ. Осіння глибина — тінь і усвідомлення

Осінь приносить відлуння, втрати й усвідомлення меж. Кохання змінює форму, розсіюється крізь листя і мовчання.

21–30: хайку про віддалення, прощання, печаль і красу згасання.

1. 1. Листя кружляє —
    ти йдеш мовби танцюєш
    з моїм минулим.
  2. Гарбуз на ґанку —
    ти пишеш вірш мені
    мовби пора збирання.
  3. Падає каштан —
    хто перший сказав: "стій"?
    хто другий — "йди"?
  4. Дощ над вікном —
    ти не приходиш, хоча
    осінь тебе просить.
  5. Пелюстка сохне —
    і я з нею, бо ти вже
    в іншому саду.
  6. Вітер сильніший —
    але я тримаю слід
    твого "нічого".
  7. Туман і пар —
    чому все красиве, як
    ти, завжди зникає?
  8. Гілка ламка —
    як мої надії там,
    де було "разом".
  9. Птахи летять —
    ти лишивсь, мов дерево
    без своїх голосів.
  10. Ми мовчимо —
    і клен червоніє так,
    що хочеться кричати.

Бики Елизавета Олеговна

Подобається

#3312 в Різне
#762 в Поезія

У тексті є: поезія, хайку, поетичне слівце

Відредаговано: 14.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше