1

Десять годин із двадцяти чотирьох людина проводить уві сні. Там, де життя прискорює свою і без того швидку течію. Як здорово, що ти спиш. Твоє ніжне чорне волосся прикриває закриті карі очі. Губи застигли в сонному мовчанні. Невже це також сон? А як же твоя тепла шкіра? Твоє, що обпалює мою шию, дихання? Невже сон? Мурашки, що трепетно мчать по шкірі моєї спини все ж таки переконують у зворотному. Це дійсність, від сну тут лише спокій і легкість у душі.

-Мг,-невдоволено пробулчало спляче тіло молодого хлопця, який неохоче розплющив очі,-що я тут роблю?

 Кареокий здивувався своєму питанню і повільно вибрався з-під теплої ковдри.Протерши сонні очі,він устав і попрямував у душі.На годиннику красувалися біля цифри,які говорили,що той прокинувся о 8:32.

—Ну,доброго ранку,—промовив юнак, подивившись у дзеркало.

Хлопець уже був одягнений.Чорні джинси та футболка, білі кроси,шкірянка.Все підкреслювало його мускулисте тіло.Поправиаши трохи кучеряве волосся, хлопець підійшов до столу.Там уже красувалася чашка теплого чаю та тарілка зі шматочком бісквіту.

—Як це дивно,—промовив хлопець 

  Він уже давно живе один.Але щодня на його столі з’являється тепла їжа. Спочатку він боявся їсти, але цікавість, яка завжди долала його страх, і того разу здобула перемогу. На диво їжа була дуже смачною. Хлопець поставив собі за мету дізнатися хто готує ті шедеври, але камери нічого не зняли, вірніше нікого.
Парубку довелося змиритися і звикнути до того, що готуванням у його будинку займається хтось інший.
Насправді дівчина, що продала йому цю квартирку, просто втомилася жити сама. Її особливість не дозволяла майже всім людям бачити її. Тому, з продажем квартири, що дісталася їй у спадок від бабусі, її життя стало веселішим. З'явилася та людина, яка була дуже симпатична, але самотня, бо робота була для неї всім. Вона помітила, як хлопець утомлюється, і вирішила готувати для нього їжу.
Дівчину звали Ізабель. Коли вона ще жила з сім'єю, що припинилося, як їй стало 14, дівчина виглядала дуже мило. Довге каштанове волосся хвилями спадало з її тендітних дівочих плечей. Очі-хамелеони, із зеленого міняються на блакитні.
Коли дівчинка з'явилася на світ, лікарі, присутні на пологах, бачили її, але решта чомусь не помічали малу. Щоб не потрапити в психлікарню, після розповідей про невидиму маленьку крихту, лікарі вирішили обставити все як 

жарт, ну, а батьків дівчинки всіляко підтримували. Коли дівчинка потребувала лікування ті лікарі опікувалися її здоров'ям.

Ще однією дивністю, пов'язаною з народженням невидимої дитини, стала дорожня пригода, в якій її дядько осліп.

Коли дядечко малої їхав до них у лікарню, з неба вдарила яскрава блискавка і засліпила його. Авто, в якому був чоловік, врізалося в інше і тим самим утворило аварію.

Після цього чоловік відкрив у собі здатність до малювання. Він на інтуїтивному рівні знав якого кольору фарбу та де взяти. А ось об'єктом його малювання, вірніше його музою стала племінниця. Завдяки технологіям, які на той час були досить розвинені вже 8 тисяч років, дівчинка змогла вивчитися та здобути не лише освіту, а й дозвіл на творчість. До речі, саме своїми книгами вона заробляла гроші, на які могла жити.

Все це було їй доступно на той момент, коли вона переїхала до квартири. Але через рік вона вирішила продати її і за місяць до її дня народження вона вперше зустрілася з ним.