Розділ 1 Після вечірки. Підклад

    Попрощавшись з останнім гостем приватної вечірки, молода жителька Івано-Франківська Ірина Хорошун зітхнула з полегшенням. Що не кажи, а бути господинею вечірки —   це завжди виснажливо. «Хоч і до біса приємно,» — подумки додала вона, та всміхнулась, перевзуваючись у м'які пухнасті тапці. Цілий вечір на підборах —  ще те випробування! Кожна жінка знає, що справжнім задоволенням після ходьбі на підборах є перевзування у більш зручне взуття. У випадку Ірина це були домашні капці у вигляди милих кішечок.

Гостей на вечірці було чоловік двадцять. Все близькі друзі чи добрі знайомі. Було там також чоловік п'ять з редакції популярного жіночого  журналу «Єва», в якому Ірина була головним редактором. До того ж молода жінка була власником мережі ресторанчиків «Дольче віта», тому могла дозволити собі жити в просторій трикімнатній квартирі з сучасним ремонтом та  гарними меблями.

Вродлива брюнетка двадцяти дев’яти років присіла на м'який диван приємного оливкового кольору та за мить скрикнула —  щось вкололо її в спину. Уважно придивившись до диванної подушки, на яку вона прилягла, Іра побачила, що неї стирчить... шпилька.

«Хто це міг зробити? Навіщо?»,   — бились в голосі думки сполоханою пташкою. Ірина відчула справжній тваринний страх. Вона вирішила не торкались шпильки, якесь шосте чуття їй це підказало.

Раптом на кухні щось стукнуло. Молода жінка на хвилину завмерла, а потім, схопившись з дивана, швидко побігла туди. На кухні вона полегшено видихнула —  просто закрилось прочинене вікно від вітру.

«Ще трохи і я стану справжньою невротичкою», — з самоіронією подумала Іра, усміхнувшись невеселою посмішкою.

Повернувшись до вітальні, молода жінка тепер вже обережно (невідомо які ще можуть бути сюрпризи!) присіла на злощасний диван, та задумалась про дивну знахідку. Якщо добре подумати, то всі гості вечірки могли це зробити —  у всіх міг бути мотив: якась затаєну образа чи заздрість щодо її кар'єрних успіхів. Вирішивши подивитись що ж буде далі, Ірина пішла спати.

Цієї ночі їй снився клубок змій, який вона побачила на стежці, коли йшла через темний глухий ліс. Дерева шелестіли, відкидаючи густі тіні, змії сичали дедалі ближче. Іра взяла гіляку, щоб відкинути повзучих гадів вбік, та не вийшло. Змії опинились надто близько від неї, їх сичання було дуже добре чути, а одна з повзучих істот вкусила Ірину.

Молода жінка закричала та прокинулась в холодному поту. На дворі стояла глуха ніч. Іра відкинулась назад на подушки та так і не заснула — більше сон не йшов, а втік у той глухий ліс зі сну.

Протягом наступних декількох днів Ірину переслідували нещастя. Молода жінка зрозуміла, що це скоріш за все через злощасну шпильку в подушці. Вона прочитала в інтернеті, що є велика ймовірність того, що на неї навели пристріт через цей підклад. Ірина подзвонила молодшій рідній сестрі Поліні Хорошун, яка через травму ноги не була на вечірці, і запитала, що робити. Поля завжди цікавилась всім містичним, тому вибір впав саме на неї.

Сестра швидко зорієнтувалась, порилась у своїх записах і продиктувала адресу однієї сильної босорки Євдокії Іванівни, що мешкала в селі Старі Мухомори в їхній області. Також Поліна наказала Ірині не торкатись шпильки, а покласти подушку з підкладом і повезти до босорки.

Ірина так і зробила. Не торкаючись підкладу, вона закинула подушку з ним  в пакет, взяла ключі та на мить зупинилась перед дзеркалом біля вхідних дверей. Звідти на неї глянула молода вродлива брюнетка з дещо втомленими смарагдовими очима. Труснувши головою, відганяючи тривожні думки, Ірина рішуче вийшла з квартири, сіла до авто та швидко вирушила за вказаною адресою.