1

- Доброго дня. Я Оля, з церкви свідків єгови. Хочу розказати вам благу вість.
- Яку таку вість?
- Це звістка про те, що ви можете успадкувати царство боже.
- Я? Ну що ви, Олю? Це ж юридично не можливо!
- Але ж дивиться, у біблії сказано, що кожен, хто увірує в Христа, матиме місце у царстві божому.
- Кожен? Справді, так і пише?
- Так... ось, дивиться, отут...
- Тобто, якщо я зараз скажу вам, що вірю в... кого? Христа? ... то частина божого царства фактично перейде у мою власність?
- Ну... усіх нас чекає Рай. Усіх християн, що істинно вірять.
- А яка частка буде моя? Я конкеретно хочу знати. У царстві буде для мене замок? Мені потрібен замок, або хоча б велика гора з печерою.
- У біблії сказано...
- Олю, ви мені умови договору зачитайте.
- Умови договору?
- Так. Віра - потужна валюта. Що я матиму за віру у вашого Христа?
- Все. Кожен матиме по вірі його.
- Тобто, я матиму Христа?
- Царство Боже!!!
- Усе?
- Місце у царстві... ну, тут написано... ось...
- Тааак. Дуже цікаво. А є вимоги щодо віруючого? Я маю бути ... який?
- Вірити, мати Христа у серці, молитися. Хочете, помолимося разом?
- Кому?
- Богу, Христу...
- Якому ще богу? Імя!
- Єгові.
- Не чув. Мардука знаю, там Шамаша, ну, цього... Ктулкху. Що за Єгова?
- Той, що все створив. Інших богів немає.
- Як немає? Відколи?
- Це все вигадки від лукавого.
- Лукавий...хм. Хто такий лукавий?
- Диявол! Сатана! Люцифер!
- То він каже, що інші боги є, а ваша біблія каже, що ні?
- Так, диявол хоче збити віруючих зі шляху істинного. Це все його підступи.
- Тобто, він бреше?
- Звісно!
- Дуже цікаво. Я думаю, Олю, у мене для вас погані новини.
- То ви бажаєте увірувати у єдиного бога Ісуса Христа спасителя нашого?
- Спасителя? Від чого він спасає?
- Від геєни вогненної, від вічних страждань і пекла.
- Оооо! Це дуже гарно. Так, я бажаю.
- Тоді, приходьте на наше зібрання у дім молитви.
- Е, ні, я не зможу.
- Тоді, ми можемо з браттями прийти до вас. Ми розкажемо вам про бога, помолимось разом за спасіння вашої душі...
- Цього буде юридично достатньо, щоб я потрапив у боже царство?
- Ну, ви ще маєте прийняти обряд хрещення.
- І все?
- Так.
- Чудово. Я згоден. То ваш Єгова створив усе, і від нього є Христос, за віру в якого я отримаю царство?
- Так. Я ж так і кажу.
- Одразу, у той же день?
- Ні. Царство боже не у цьому світі.
- Оооо, то це ще летіти кудись треба?
- Ні... ви не так зрозуміли. Це царство буде дано нам після нашої смерті.
- Ага! То он у чому заковика! А ви кажете, що все так просто! Чергова побрехенька, щоб отримати віру. Усі боги так роблять. Ахахаха!
- Що ви таке кажете? Біблія не бреше!
- Ну а як же. Тільки от умова зі смертністю - це, знаєте, Олю занадто. Я що тепер маю у число смертних перейти?
- Ну, всі ми смертні, чи не так?
- Не так, Олю... Не так. Ой, та що ж це я вас на порозі тримаю? Ви заходьте, я вам дещо покажу.
- Що покажете?
- Покажу, що не всі смертні, і що Люцифер ваш не такий уже й брехун. А от до Єгови вашого маю питання щодо чесності. Після смерті... ахаха... придумав же таке...
- Я... тойво... мабуть іншим разом до вас прийду. З браттями... з церкви.
- Ага. З браттями. З ними прийдете потім. Я так розумію, ви народ легковірний. Такі мені потрібні. Такі усім богам потрібні. ЗАЙДИ В ОБИТЕЛЬ МОЮ ЖІНКО! ТА УЗРИ БЕЗСМЕРТНОГО БОГА НА ОЧІ СВОЇ!.
Я наперед за безлад перепрошую. Давно у мене вірян у гостях не було. Заходьте, заходьте...