Взимку кохають тихо...
ПЕРШИЙ СНІГ...
ПЕРШИЙ СНІГ...
Перший сніг… Давай йому радіти!
І нехай ми вже дорослі, а не діти.
Я щільніш до тебе пригорнуся –
Кращий друг, з тобою залишуся.
Ми вдамо, що все в житті можливо:
І дива, й казки, де всі щасливі.
Світ лихий… Давай втечем від нього!
Від турбот. Ну що у тім такого?
Сміливіше, годі зволікати
Хочу я під снігом танцювати!..
Веселитись й голосно сміятись,
І ніколи вже нічого не боятись!
Ну давай, іди зі мною, друже –
За тобою скучила я дуже.
Не дивись на роки, що минули
Ми в дитинство знову зазирнули!
Наш годинник відлік припиняє,
Всі піщинки свої позбирає.
На твоїм обличчі зникли зморшки
Й сивини немає ані трошки,
У очах знов пустощі-іскринки…
І в моїх немає ні сльозинки!
Ну ходім, ми ж дітьми знову стали,
Що нам треба? Ігри та забави.
Подивись: біжить із двору стежка,
Снігова блищить на ній мережка.
Уяви, що справді ми змінились –
Й хоч на мить… у казці опинились!
02.12.2019р. Ш. Д.
Відредаговано: 22.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
