— Якщо тобі стане легше, саме тому, що я хотіла зберегти тобі життя, ми й придумали новий план — шантажувати тебе Ліною. Щоб ти сам, за своєю згодою, переказав нам кошти. Бо я все одно твоя матір і люблю тебе, синку.
— Ти потвора, а не матір.
Вона дала синові ляпаса.
— Ти прорахувався лише в одному, синку. Нам було невигідно чіпати Ліну, поки кошти були на ній. Якби ми її вбили, гроші потрапили б невідомо куди…
Вона не встигла договорити. Макс швидко підписав усі документи. Матір задоволено переглянула їх.
У цей момент Марк підійшов ззаду й обхопив Макса, затиснувши його руки.
— Вибач, синку, — сказала жінка й вистрілила Ліні в груди.
— Ні!!!
Ліна сіпнулася й повільно завалилася набік. Зв’язані за спиною руки не дали їй спертися — щока вдарилася об підлогу.
Макс рвонувся вперед, але Марк утримав його. Коли хватка ослабла, Корнієнко впав на коліна.
Жінка витерла пістолет і силоміць вклала його в руку синові, притиснувши його пальці до зброї.
— Що ти робиш? Ти божевільна? — Макс захлинався. Здавалося, він теж помирає.
— Ти все одно загроза для нас, навіть після переказу грошей. Ти сядеш за вбивство Ліни. Принаймні у в’язниці ти нам не нашкодиш і будеш живий.
— Це неможливо! — викрикнув Макс.
— Можливо. Тебе кинула коханка. Ти на ґрунті ревнощів привіз її у свій старий маєток і вбив. А Олеся за гроші вже погодилася підтвердити цю версію.
— Ліно, ні! — заридав Макс.
#749 в Любовні романи
#170 в Короткий любовний роман
#91 в Детектив/Трилер
#26 в Трилер
Відредаговано: 04.10.2026