Ранкові промені сонця ще світили впівсили. На годиннику була сьома ранку, а Макс із Ліною пробиралися до маєтку, наче пара злодіїв. Хотіли залишитися непоміченими.
Тихенько прослизнули на кухню й зробили собі каву.
Принаймні намагалися її випити.
Бо Макс раз у раз притягував Ліну до себе й цілував.
— Макс, перестань, — сміялася дівчина.
У цей момент на кухню зайшла Олеся.
Ліна відсторонилася від Корнієнка, але недостатньо швидко.
Олеся обвела їх опухлими очима. Обличчя було заплаканим — принаймні так вона виглядала.
— Ти де був усю ніч? — холодно запитала вона.
— Лесю, я хотів із тобою поговорити, — нейтрально почав Максим.
— Чудово. Бо я теж.
Вона простягнула йому медичну довідку.
— Я вагітна, Максиме Корнієнко.
По її щоках покотилися дві скупі сльози.
Здавалося, у цю мить ранкове сонце перестало світити.
Пауза.
Ліна відчула, як втрачає рівновагу.
— Але це ще нічого не означає, — вона подивилася тепер уже на СВОГО коханого. — Макс, це ж нічого не означає?!
Вона шукала відповіді в його мовчазних очах.
Ліна вихопила з його рук медичну довідку.
— Чудово. Медичний висновок із лікарні, де ми з нею працювали, — вона нервово засміялася. — Серйозно, Лесю? Думаєш, Макс тобі повірить?
Ліна жбурнула папірець назад.
— Ліно, припини, — Макс суворо поглянув на неї.
— Серйозно, Макс?! Вона тобі бреше. Довідка з лікарні, де вона знає всіх лікарів. До того ж у неї стоїть спіраль. Вона постійно говорила, що не поспішає з дітьми.
Корнієнко насупився.
— Звідки в тебе така інформація?
— Я працювала з нею пів року, Макс. Я знаю все. Навіть те, що спіраль їй ставив наш лікар. Дуже хороший, до речі. І саме він тепер виписав їй довідку про вагітність.
Макс перевів погляд на Олесю, потім знову на Ліну.
— Це може бути моя дитина, Ліно.
У його очах була безвихідь.
— О Господи! Ти знову дозволяєш їй маніпулювати собою. Невже ти не бачиш, що це обман?
— Годі, Ліно! Припини! — Корнієнко вже не приховував злості.
— То ти їй скажеш? — Ліна благально подивилася на нього.
Олеся не стала чекати відповіді.
— Ти б краще мовчала про обман!
Вона дістала телефон і ввімкнула запис.
Голос Марка:
«Я ж бачу, що тебе щось турбує. Мені можеш довіритися. Забула, як ми домовилися діяти разом проти Олесі? Хотіли хоч трохи зменшити її вплив на Макса. Ми з тобою команда».
Макс слухав мовчки.
Його щелепи напружилися.
А тоді він із силою жбурнув чашку з кавою на підлогу.
Уламки розлетілися по мармуру.
— Бачиш, Максе? Твоя Ліна не така вже й овечка. Плела інтриги за твоєю спиною. Ну що ж, їй справді вдалося послабити мій вплив на тебе. Я ж теж не дурна. Бачу, як ти на неї дивишся.
Олеся миттєво перестала бути заплаканою жертвою.
— Все було не так, — у Ліни покотилися сльози.
Макс повільно повернувся до неї.
— Просто скажи мені, — процідив він крізь зуби. — Ця розмова не фейк? Не монтаж? Вона справді була? Тільки так або ні.
Ліна опустила голову.
— Так.
І закрила обличчя руками.
— Пішла геть звідси! — заволав він.
Ліна вперше почула, наскільки гучним може бути його голос.
Її руки затремтіли.
— Ти навіть не хочеш, щоб я пояснила?
— Ні, — тепер він відповів зовсім тихо. — Іди збирай речі. Від сьогодні ти вільна. Тепер уже назавжди.
Макс зробив паузу.
— А я знову власник своїх грошей.
Ліна вибігла з кухні.
Зачинившись у своїй кімнаті, вона зняла чорну сукню, яку подарував їй Макс. Поклала на ліжко. Поруч акуратно залишила сережки й кольє.
Свої речі збирати було значно важче.
Сльози застилали очі, пальці не слухалися.
Коли все було готово, Ліна набрала Марка.
Попросила заїхати за нею.
З маєтку вона вийшла рішуче. Більше не намагалася поговорити з Корнієнком.
Автомобіль Марка зупинився біля брами.
Ліна сіла всередину.
Макс увесь цей час стояв біля вікна.
Дивився.
Лише коли машина зникла за поворотом, він дістав телефон і набрав одного зі своїх людей.
— Простежте, куди він її повезе.
— Добре.
Макс мовчав кілька секунд.
— І ще. Ви поклали їй непомітно у сумку гроші, як я просив?
— Так. Усе виконали.
— Чудово.
Корнієнко завершив виклик.
Підійшов до бару.
І дістав пляшку міцного алкоголю.
(Як ви думаєте що далі чекає на Макса і Ліну? Слідкуйте уважно бо ми вже підібрались до найголовнішої розв'язки твору. А ще я дуже хочу почути від вас коментраі стосовно такого формату, чекаю на ваші відгуки, що ви думаєте про сюжет чи захоплює із перших сторінок, чекаю все і критику також)
#541 в Любовні романи
#120 в Короткий любовний роман
#72 в Детектив/Трилер
#21 в Трилер
Відредаговано: 04.10.2026