Розділ 39

— Щось я не помітив, коли це ти став Ліні таким близьким, — суворо відповів Макс.

— Відтоді, як купив їй сукню, поки ти змушував її просити про це навколішках.

Марк сказав це ніби жартома, але Корнієнко не всміхнувся.

Ліна мовчала, не знаючи, як зупинити суперечку. Вона розуміла, чому Макс сердиться на Марка. І пам’ятала, що Марк теж постраждав під час замаху, у який вони всі втрапили через неї.

— То ти пробачив Олесі, що вона мало не вбила власницю акцій? — єхидно продовжив Марк. — Хоча тоді думала, що Ліна — просто твоя далека родичка.

Макс різко поставив келих на стіл.

— Марку, не треба, — втрутилася Ліна. Вона зустрілася з ним поглядом. — Будь ласка.

— Тільки заради тебе, Ліно. — Він знову обійняв її за плечі. — Ну що, продовжимо свято? Ви, мабуть, відзначаєте майбутній продаж акцій компанії?

— Ма-арку. — Ліна легенько штовхнула його під столом коліном.

— Добре, добре. — Він підняв долоні.

Коли обід закінчився, Марк пішов із Ліною до її кімнати. Макс провів їх поглядом, але Олеся взяла його під руку й повела в інший бік.

— Це їхні стосунки. Не втручайся, — сказала вона. — Ти надто буквально сприйняв свій обов’язок її захищати.

Після останніх подій Олеся була навіть рада, що Маркові, схоже, подобалася Ліна.

— Ти права, — тихо відповів Макс.

У кімнаті Марк зачинив за собою двері, але не до кінця. 

— Як ти? — запитав він.

— Як бачиш, уже бігаю. Слухай… Я хотіла попросити в тебе вибачення. Ми так і не поговорили після того, що сталося. Я повелася як ідіотка. Через мене ти теж міг загинути.

Марк підійшов ближче.

— Забудь. Я радий, що ти жива. Макс тебе тут не мучить? — Він обійняв її за плечі.

— Ні. Як не дивно, усе добре.

— Радий чути. Але що відбувається в маєтку? Охоронці на кожному кроці, камери… Ви до війни готуєтеся?

Ліна на мить замислилася. Про фіктивну угоду Макс заборонив розповідати. Правду знали лише вони троє: вона, Макс і Олеся.

— Після замаху Максим посилив охорону.

— Зрозуміло. А навіщо він оголосив тебе власницею акцій та ще й повідомив про продаж? Він що, залишив мізки на трасі після аварії? Тепер усі знають, у кого акції. Він тебе підставляє, Ліно.

— Усе не так. Він хоче мене захистити й продати акції.

— Якщо з тобою щось станеться, мені буде байдуже, що від нього залежить доля моєї філії. Я сам із ним розберуся.

Марк замовк, ніби зважуючи наступні слова.

— Слухай, продай акції мені. Яка тобі різниця, хто їх купить?

Він нахилився й  неочікувано поцілував Ліну в губи. Вона відштовхнула його: 

— Марку, ні.

Він розтиснув руки. Ліна відступила на крок.

— Ні, Марку. Це неможливо. Угоду вже обговорили.

— Ти мені чогось не договорюєш. — Він пильно подивився на неї. — Макс тебе залякав?

— Ні.

— Я ж бачу, що тебе щось турбує. Мені можеш довіритися. Забула, як ми домовилися діяти разом проти Олесі? Хотіли хоч трохи зменшити її вплив на Макса. Ми з тобою команда. 

За дверима кімнати стояла Олеся. Вона дивилася на екран телефону: диктофон встиг записати останні слова.