Розділ 33

Дівчина хотіла роздерти Макса за цю лукаву напівпосмішку. Корнієнко стояв, як камінь, і, схоже, не збирався зникати з її очей.

— Знаєш, у чому іронія... — Ліна задоволено закотила очі. — Ти вирішив поцілувати мене із жалю... А я вирішила тобі не відмовляти теж із жалю.

Вона змовницьки посміхнулась.

— І коли ти мене цілував, я уявляла губи Марка.

Випалила на одному подиху.

Корнієнко трохи зблід і поправив комір.

— Добре. Я сюди не про поцілунок прийшов говорити, — він закашлявся й поспішив змінити тему.

Не тому, що не хотів. Просто цього разу не потягне.

Він сів на край її ліжка.

— Нам треба міняти тактику.

— Ти про що? — Ліна підійшла й сіла поруч.

Напружений голос Макса й тривога, що прослизнула в інтонації, дали зрозуміти: зараз буде щось серйозне. І небезпечне.

— Перед аварією, як я тобі вже казав, ми знайшли підставну особу. Вона мала перебувати за кордоном під чужим ім'ям, із чужою біографією. Ми уклали договір із приватною компанією, яка мала забезпечити її захист. Це підготовлений боєць. Мої активи були б у безпеці. А натомість їхньою власницею стала звичайна медсестра з районної лікарні.

Макс криво всміхнувся.

— Я помилився, коли вирішив перечекати. Думав, що тут зможу тебе захистити.

— І що ти пропонуєш? — у Ліни сильніше забилось серце.

— Замах на тебе довів, що твою особу викрили. І рано чи пізно... — Макс замовк. — У нас немає часу, Ліно. Ті, хто хотів моєї смерті, вже знають, хто ти. А ми досі не знаємо, хто вони. Є лише зачіпки. І їх недостатньо.

— Максе, не тягни, бо я зараз збожеволію.

— Будемо ловити на живця.

Він подивився їй просто в очі.

— На твоє ім'я оформлені не лише гроші. Тобі належать акції KORN Energy Group. Поки вони твої, ти для них проблема. Тебе можуть змусити підписати потрібні документи. А якщо не вийде… 

Він замовк.

— Можуть убити. Після смерті батька конструкція, яку він роками вибудовував, почала хитатись. А мені не вистачало досвіду, щоб усе це втримати. Мабуть, конкуренти вирішили, що кращого моменту вже не буде. 

Ліна кілька секунд дивилась на нього.

— І що ти хочеш? Щоб я вийшла посеред вулиці й закричала: «Я власниця акцій! Убийте мене, будь ласка!»? Це тобі Олеся такий план порадила?

— Ні. Моя служба безпеки і мої юристи.

— Уже легше.

— Деталі обговоримо завтра. Поїдеш зі мною в офіс.