Розділ 20

— Перевірте всі вокзали, виїзди з міста, усі камери біля нашого маєтку, — гарчав Максим у слухавку своєму підлеглому.

— Максиме, на жаль, усі камери хтось вивів із ладу.

— Чорт! Ви — моя служба безпеки?! Як ви могли випустити Ліну з поля зору?! Коли дізнаюся, хто до цього причетний, я вас усіх просто знищу!

Олеся була незадоволена, аж зводило вилиці. Її дратувало те, наскільки Корнієнко переймається зникненням Ліни.

Чорт! Він мене зовсім перестав помічати. От тільки в нашому домі з'явилася ця овечка… І справа не тільки в грошах.

— Любий, вона тебе просто обманула. Десь за кордоном уже, напевно, із твоїми грошима, — вона поклала руку йому на плече.

Корнієнко сидів у своєму кабінеті й нервово перебирав номери у списку контактів. На словах Олесі про те, що Ліна втекла з його грошима, він так сильно стис телефон у руці, що, здавалося, той от-от розкришиться.

— Ти бачила її? Вона не те що виїхати за кордон із моїми грошима — вона квиток у кіно сама б не купила. Вона просто залякане дівчисько. Вона не змогла б сама оце провернути.

— І що ти підозрюєш? — Олеся прикусила губу.

— Я не знаю, що думати. Єдине, що можу сказати, — мені це дуже не подобається.

Олеся не відставала від нього й знову захотіла привернути до себе увагу. Своїм нутром вона відчувала, що втрачає над Максом контроль.

— Тобі треба трохи відволіктися? Може, сходимо кудись розвіятися? — вона намагалася його поцілувати.

Та він грубо відгородився від неї.

— Ліно, ти себе чуєш?! Ти розумієш усю складність цієї ситуації?!

Олеся округлила очі.

— Чую, тільки я Олеся, — фиркнула вона й хотіла піти від нього.

— Добре, вибач. Я просто зараз на взводі, — він схопив її за руку. — Ти розумієш, справа йде про гроші батька, про компанію, в яку він вклав усе своє життя. Я не можу це все ось так просрати. Я тобі обіцяю: як тільки-но розберуся з усім, ми з тобою полетимо кудись відпочити.

Олеся видихнула з полегшенням і розплилася в широкій посмішці.

Раптом телефон Корнієнка здригнувся від дзвінка.

— Слухаю! — суворо відповів він.

— Пане Максиме, ми знайшли Ліну.

— Чудово! І де вона, чорт забирай?!

— Їхню машину з Марком обстріляли. Вони в лікарні.

— Що?!

Корнієнко схопився за серце. Різкий біль пронизав скроню.

— Вони живі? — ледве вимовив він.

— Вони в лікарні. Це все, що ми знаємо. Чи вони в морзі, чи в реанімації — зараз дізнаємося.

— Я виїжджаю слідом за вами.

Макс накинув піджак і швидко побіг до виходу.

Олеся почекала, поки Корнієнко зникне з горизонту, і набрала чийсь номер.

— Сподіваюся, ця овечка не виживе! — сказала вона невідомому абоненту.