Взаємо(не)залежні

Розділ 11

Двері у вбиральню повільно відчинилися, і до усамітненого простору, куди Макс затягнув Ліну, увійшов незнайомий чоловік. Разом із ним туди прослизнула Олеся.

Корнієнко відскочив від Ліни й різко розвернувся спиною до небажаних свідків. Ліна ніяково поправила бретельку сукні й кинулася геть, ніби тікала з місця злочину.

— Максиме? Ти з глузду з'їхав? Ти щойно зробив пропозицію одній, а тепер ховаєшся в туалеті з якоюсь дівчиною! Хіба такому вчив тебе батько? — чоловік незадоволено похитав головою.

Олеся в цей момент заридала й теж вибігла з туалету.

— Дядьку, це не те, що ти подумав, — почав виправдовуватися Макс.

— Я дуже на це сподіваюся, — сухо відповів Олег Вікторович. — Подумай про свою наречену. Їй тепер треба якось усе це пояснити.

Він поплескав свого рідного племінника по плечу.

Олег Вікторович був рідним братом батька Макса. Після його смерті саме він узяв на себе батьківську опіку над племінником.

І, до речі, був другим у черзі на спадок після Макса.

Після банкету Ліна сиділа у своїй кімнаті й намагалася зрозуміти, що сьогодні взагалі сталося.

У голові крутилася купа запитань.

Чому Максим так повівся зі мною?

Чому він так мене ненавидить?

Раптом у коридорі почулися тихі кроки.

Ліна насторожилася й визирнула за двері.

Біля її кімнати стояв Максим.

У руках він тримав ключі.

— Не підходь до мене! — перелякано сказала дівчина.

Макс не відповів.

Просто зайшов до її кімнати й зачинив за собою двері.

На ключ.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше