Вузол
Вхід
Смерть — це межа, яку стерто. Тепер це не кінець, а початок нескінченного перебування.
Стеля втискається в кімнату. Залізна пластина, що міліметр за міліметром чавить обличчя.Після останнього подиху не буде темряви. Буде Вузол. Він зупинить час. Він прошиє тіло своїми нитками і залишить усе, як є зараз, — навічно. З цією грудкою в горлі, нудотою , з надією на кінець.
Гірко знати, що твоє пекло стане пам'ятником. Електрика випалює мозок, який все ще мій, але ця свобода — лише відтермінування неминучого. Він просто зациклить цей мозок на самому собі.
— Дивись на мене, — промовила мама.
Вона стоїть поруч. Гладить мене по плечу, і рука відчувається теплою. Вона не знає, що Вузол зафіксує цей дотик як останній. Що ця вага її долоні на моєму плечі стане моєю вічністю. Я не зможу скинути її руку, змінити положення плеча, чи навіть заплющити очі, щоб не бачити її обличчя.
Так, краще.Це остання брехня й остання зрада. Ілюзія, подарована їй, доки серце ще б’ється. Він чекає за порогом, холодний і байдужий. Не забирає біль , а робить його безсмертним.
Я — помилка, яка скоро стане нерухомою істиною. Справжня суть не в крику. Вона в тиші, яка ніколи не закінчиться.
#462 в Фантастика
#102 в Антиутопія
#631 в Детектив/Трилер
#232 в Трилер
Відредаговано: 07.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
