9.

Рік по тому…

– Ну Віленочко!

– Я сказала «ні»!

– Та що ти впираєшся, як ослиця, слово честі. Твій батько дав згоду. Твоя мати не проти. Я навіть до твоєї бабці навідався – туди, – демон тицьнув пальцем кудись донизу. – Усі дали добро, і тільки ти, як завжди...

– А я проти, – усміхнулася відьма своєму відображенню в дзеркалі.

– Відьмо моя, – зарився він обличчям у мокре після душу волосся Вілени. – Ну що такого страшного я в тебе прошу?

Ленка повернулася в кільці його рук, ледь не впустивши рушник, що прикривав ще вологе тіло, і обійняла його за шию, торкнувшись губами його губ і тут же поглибивши поцілунок.

І тільки коли демон задихав часто й уривчасто, вона відсторонилася і безапеляційно повторила:

– Ні! Я заміж не поспішаю. А тобі взагалі лише сім сотень років. Хтозна, може, ще не нагулявся. Через сотню-другу років на молоденьких відьомочок потягне.

Демон застогнав і впав на ліжко. Але тут же схопився.

– Навіть твоя Манька вже заміж вискочила за цього… як його… Художника вашого, загалом, – звично продемонстрував свій прогресуючий склероз Девліціан. – А ти комизишся, ніби я тебе не заміж кличу, а душу продати благаю.

– Я сказала «ні»!

Демон глянув на неї пильно, звузив очі і… психанув.

– Довела! – попередив він, підскочивши на ноги, підхопивши свою відьму і перекинувши її через плече, в одному лише рушнику. – Йдемо до твого батька. Знаючи тебе, він одружить нас і без твого дорогоцінного «так»!

– Ну знаєш… скільки житиму – не пробачу! Та щоб ти… гикав до самої… – обурювалася відьма, барабанячи кулаками по демонській спині, і, зустрівшись зі мною поглядом, підмигнула. – До самої першої шлюбної ночі! – додала вона, зникаючи в гарячому пекельному вітрі з запахом сірки.

Я фиркала, уявивши це весілля. Відьма в рушнику і демон, що гикає. Шкода, Бехлессара вже навіть таким не здивуєш.

Ох уже ці вітряні відьми! Не те що святого – демона до гикавки доведуть!

Хоча… так їм всім і треба…

***

От така вийшла історія Вітряної Відьми.

Якщо вона вам припала до душі, не забудьте тицьнути❤️  І підписуйтесь на сторінку автора, щоб не проґавити оновлення.

З любов'ю та теплом, ваша О. Гуйда ❤️❤️