Глава 12: Суперечка

  Наступного дня Іван подзвонив Катерині, щоб домовитися о зустрічі і поговорити, але вона не брала трубку. Він почав хвилюватися.
- Може у неї справи?
  Думаючи про це він вирішив зателефонувати хлопцям і сказати, що він запізниться, вони зрозуміли і хвилюватися не будуть, а сам пішов прогулятися. Поки він прогулювався побачив якусь дівчину яка дуже схожа на Катерину. Підійшовши ближче він побачив, що це і справді була вона, і він підійшов запитати як справи, але…
- Привіт.
  У відповідь вона промовчала.
- Як справи?
  Знову промовчала.
- Що сталося? Чого ти мовчиш?
- Нічого, просто… не розмовляй зі мною.
- А ну розповідай, що сталося.
- Нічого, я просто не хочу з тобою розмовляти.
- Але учора все було добре, що сталося?
  Вона подивилася на нього і сказала.
- Ти не винен, це не в тобі проблема, а в мені.
- Тобто? Як це проблема у тобі?
- Просто. Бувай. 
  І вона пішла. Іван постійно наздоганяв її і намагався почути від неї відповідь, але вона постійно мовчки незважаючи на нього уваги йшла собі. Хлопець розгубився і не міг здогадатися у чому справа, коли підійшов до неї ще раз.
- Зачекай. Скажи повну причину того, що ти не хочеш за мною розмовляти.
- Слухай, ти мене задовбав, чого ти за мною йдеш? Бачиш я не хочу з тобою розмовляти, якого біса ти за мною йдеш?!! – злісно промовила на його слова.
- Чого ти не хочеш зі мною розмовляти?
- Тому що ти огидний.
- Але…
- Ти мені не подобаєшся, і ні коли не подобатимешся. Забудь усе, що я тобі казала, за що я була тобі вдячна, ти просто… просто… не той.
- Не той?
- Так, подивися на себе. Як ти виглядаєш? 
- Нормально я виглядаю.
- Ти справді так гадаєш?
- А чого і ні.
  Вона тяжко зітхнула і промовила.
- Я не хочу тебе бачити, ти для мене мало того, що не друг, а й ще не приятель. Не говори до мене більше будь ласка. Бувай.
  Іван затаїв подих, він не міг зрозуміти, що сталося, вона не хотіла його бачити. Невже це все за те, що він їй сказав у кінотеатрі? Розгубившись він пішов додому де і провів декілька днів поспіль. Мати не могла добитися відповідей від сина, що сталося, а хлопці знову не отримували від нього ні слова.