Вітер

О півночі вітер гуляє по полю
Шукає по світу він кращої долі
Та всюди розруха, пітьма і війна
Урвалося щастя, як рветься струна

Забули вже люди, давно про любов
Радість і щастя втоптали в багно
Позбулись моралі, зламали стерно
Корабель життя втопили давно

Роки, що летять не повернеш ніяк
Залишилось горе, біда, переляк
Забули вже люди, що були людьми
Не змити це кров'ю, не змити слізьми.