Розділ 10

Розділ 10

Наступного дня, прокинувшись у не дуже гарному настрої, Аліса вирішила діяти, розсудивши, що якщо доля замкнула її у золоту клітку, то вона спробує хоча б дослідити її на міцність. Данило не дзвонив, а Влад знову перетворився на мовчазну тінь, супроводжуючи її під час прогулянки, проте Аліса помітила тривожну зміну: він не лише старанно уникав зустрічатися з нею поглядом, але й надягнув тонкі шкіряні рукавички, які не знімав навіть у будинку, вдаючи, ніби перевіряє надійність замків на вікнах та дверях.

"Він ховає руки, — промайнуло в голові Аліси, коли вона спостерігала за його маніпуляціями. — Чому він раптом вирішив це зробити? Невже помітив, як я вчора розглядала його пальці? Ох, я так скоро стану все і всіх підозрювати!"

По обіді, скориставшись моментом, коли Тамара почне готуючи немачний суп та салати, Аліса прослизнула в коридор, що вів до кабінету Данила. Коли Аліса поселилася в маєтку, то Тамара показала їй усі кімнати, в тому числі й кабінет бізнесмена. "Данило Андрійович буває тут рідко, але коли приїжджає, то працює багато й подовгу, тому кабінет ми тримаємо завжди в порядку", — зауважила ще тоді економка. Вони тоді навіть заглянули до тієї кімнати, і Аліса знала, що масивні двері незамкнені, 

Зараз же кабінет зустрів її холодом та необжитістю кімнати, яка довго стоїть порожньою. Аліса, увійшовши до кабінету й зачинивши за собою двері, розгублено роззирнулася, раптом усвідомивши, що навіть не знає, чому прийшли сюди і що саме шукає. Докази якоїсь зради? Підступні плани про їхнє спільне майбутнє? Компрометуючі фотографії з коханкою?

Дівчина почала розглядати записи, що лежали на столі. То були якість нудні ділові папери, контракти на забудову та нескінченні проєкти, архітектурні креслення... Посмикала шухляди, в яких валялося якесь канцелярське приладдя, і раптом натрапила на нижню шухляду, яка була замкнена. Ключа, звичайно ж, у неї не було. Піддавшись якомусь безглуздому відчаю, Аліса спробувала відкрити замок ножем для паперу, хоча й розуміла, що в неї нічого не вийде, але все одно колупалася в тому замку.

Раптом вона почула з коридору кроки, і Аліса, миттєво впізнавши ходу Влада, завмерла, розуміючи, що тікати нікуди, тому присіла за масивним столом, затиснувши рота рукою, щоб не видати себе. Двері відчинилися, впускаючи Влада в кабінет. Він повільно пройшов до центру кімнати й зупинився.

— Я знаю, що ти тут, Алісо, — пролунав його спокійний і впевнений голос, змусивши дівчину заплющити очі від сорому. — Виходь, я ж бачив усе на екрані камери відеоспостереження. Ти забула, що все записується? Що ти тут шукаєш? Навіщо?

Коли вона повільно підвелася, обтрушуючи коліна, то щоки дівчини палали вогнем від сорому. Влад стояв, схрестивши руки на грудях (до речі, без рукавичок!) і насмішкувато хитав головою, мовляв, що ж ти робиш, Алісо?

— Ти доповіси йому? — запитала вона, але чоловік проігнорував це запитання, натомість сам почав розпитувати.

— Що саме ти намагалася знайти, Алісо? З камери добре видно, як ти переглядала шухляди, — докірливо похитав він головою. — Не думав, що ти злодійка. Ти шукала гроші? Можливо, телефон?

— Правду, — випалила Аліса, чомусь розізлившись. — Я відчуваю, що тут щось не так! Данило поводиться дивно. Якщо не кохає мене, то чому тримає тут, у цьому маєтку? Я спокійно могла б жити в себе вдома. І ця дитина нікуди не поділася б. Просто давав би мені гроші, якщо вже так хоче, щоб у мене було все найкраще. Так само і зі шлюбом. Я розумію, якщо він хоче, щоб я народила йому дитину, і це відбулося в шлюбі, то просто міг би домовитися зі мною. Може, я б і погодилася. Але він... Веде себе неприпустимо! Я наче якась полонянка у середньовіччі! І цей дім перетворився на фортецю, охорона всюди, заборони, наглядачі! І ти, Владе, ти теж поводишся дивно! Я хочу знати правду! Я відчуваю, що тут щось не те!