Розділ 18

Право бути собою

       Карон почав вибирати батька Рейна без дозволу самого Рейна. Три сигнали на головному екрані «Ардена» вирівнялися в один ряд. Перший належав Едрану, який залишився за Ступенем і тепер рухався до них через щойно відкритий внутрішній коридор. Другий — постарілому Едрану в карантинному шлюзі, якого Арен кілька хвилин тому ледве відокремив від спільної польової мережі. Третій — чоловікові з капсули у вантажному секторі, молодому настільки, що Рейн упізнавав у ньому батька значно легше, ніж хотів би.

EDRAN VARR / BRANCH A

EDRAN VARR / BRANCH B

EDRAN VARR / PRE-DIVERGENCE RESERVE

Нижче система додала:

СПІЛЬНА ПРИЧИННА ОСНОВА ПІДТВЕРДЖЕНА

РОЗБІЖНІСТЬ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ: КРИТИЧНА

А потім:

РОЗПОЧАТО ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНОЇ ГІЛКИ

Рейн прочитав останній рядок.

— Ні.

Кіара різко повернулася.

— Не відповідай системі.

— Я не їй.

— Тоді кому?

Рейн не відводив очей від екрана.

— Собі.

Карон, однак, почув.

ВІДМОВА R-17 НЕ ЗАПИТУВАЛАСЯ

Дорн подивився на екран, потім на Рейна.

— Воно тебе все одно почуло.

— Чорт.

— Це вже яка відповідь?

Кіара так повільно повернула голову до Дорна, що той одразу підняв руки.

— Мовчу.

Цього разу справді замовк.

Рейн стиснув щелепи. За останні години вони вже зрозуміли достатньо, щоб не списувати кожну реакцію Карона на мікрофони чи активні канали. Система ловила щось глибше: сформований намір відповісти, зміни польового профілю, можливо, сам акт адресованої реакції. Ніхто не міг сказати точно, де проходила межа.

А це означало, що найпростіше правило — «не говорити» — більше не було достатнім.

Потрібно було ще й не дозволяти Карону визначати, кому саме вони говорять.

Молодий Едран усе ще сидів у відкритій капсулі.

Тепер, коли перший шок минув, він виглядав не як містична «резервна версія» людини, а як чоловік, якого витягли зі сну після дуже поганого вечора. Шкіра бліда, м’язи ослаблені, рухи трохи запізнювалися. Єдина різниця полягала в тому, що його сон тривав сім років зовнішнього часу.

Кіара відкрила внутрішній механічний канал. Фізична лінія йшла від вантажного сектора прямо до містка, без корабельної мережі, без Карона й без польового ретранслятора.

— Не виходьте з капсули.

Молодий Едран підняв очі до камери.

— Кіара Сейл?

Вона завмерла.

— Звідки ви знаєте моє ім’я?

— Селена розповідала.

Рейн повільно повернувся до медичного сектора.

Селена лежала на кушетці, а Сейла Мор саме міняла їй пов’язку біля вуха. Вираз обличчя R-09 раптом став таким, ніби вона серйозно розглядала можливість злитися зі стіною.

— Коли? — запитав Рейн.

— Пізніше.

— Ненавиджу це слово.

— Знаю.

Молодий Едран почув тільки те, що проходило через локальний канал.

— Рейн?

Він не відповів одразу.

Дивився.

Темне волосся. Майже те саме обличчя з його дитячих спогадів. Та сама складка між бровами. Ті самі руки.

Пастка була не в Кароні.

Пастка була в пам’яті.

— Чую.

На обличчі Едрана щось ледь помітно здригнулося.

— Ти справді виріс.

Рейн видихнув.

— Один із вас уже це сказав.

Молодий Едран завмер.

— Значить, старший уже тут.

— Один.

— А той, що залишився за Ступенем?

— Теж тут. Принаймні сигналом.

Едран заплющив очі.

— Тоді ми запізнилися.

Система Карона перебила їх.

ЕТАЛОННИЙ СТАН ЗНАЙДЕНО

На головному екрані білою рамкою виділився молодий Едран.

EDRAN VARR / PRE-DIVERGENCE REFERENCE

Рейн нахилився.

— Що це означає?

Молодий Едран відкрив очі.

— Те, чого я боявся.

Селена різко повернула голову.

— Ти казав, що капсула не копія.

— Я сказав, що для себе я не копія.

На містку запала тиша.

Рейн повільно подивився на екран, потім знову на молодого Едрана.

— Поясни нормально. Від початку. Без «контурів причинної безперервності», якщо можливо.

Едран сперся долонями об край капсули.

— Перед першим проходом через Ступінь ми знайшли стару систему збереження continuity.

Арен, який сидів у кріслі після останнього перенапруження R-16, став уважнішим.

— Якір особи?

— Приблизно.

— Запис пам’яті?

— Ні.

— Біологічна копія?

Едран скривився.

— Частково.

Рейн закрив очі.

— Чудово.

— Я попереджав, що нормально не буде.

— Не ти.

Едран замовк.

— Гарен.

Ім’я знову впало між ними.

Рейн починав підозрювати, що наставник примудрявся бути присутнім навіть у місцях, куди фізично ніколи не потрапляв.

Едран продовжив уже серйозніше:

— Ми виростили резервне тіло з мого матеріалу. Повний біологічний збіг, наскільки дозволяла технологія. Але порожня копія тіла була б марною. Тому перед входом у Ступінь система розділила активний continuity-контур.

Арен випростався.

— Розділила свідомість?

— Не так, як ти думаєш.

— А як?

Едран кілька секунд мовчав.

— Не знаю.

Рейн показав на нього.

— Оце справді сімейне.

На обличчі Едрана на мить з’явився знайомий вираз роздратування.

— Найкраще пояснення таке: одна безперервність продовжила рух зі мною через Ступінь. Друга залишилася в стазисному тілі тут.

— Тобто двоє тебе виникли ще до Ступеня.

— Так.

— Обидва пам’ятають сам момент розділення?

— Ні. Це важливо.

Едран торкнувся скроні.

— Я, який прокинувся в капсулі, пам’ятаю тільки мить до запуску процедури. Для мене я ліг спати сім років тому й відкрив очі щойно.