Розділ 17

Той самий батько

— Тепер їх двоє.

«Арден» повідомив це тим самим спокійним голосом, яким міг би сповістити про два астероїди на навігаційному курсі. Не про двох живих людей із біологічним профілем Едрана Варра.

Рейн дивився на центральний екран і вперше за останні кілька хвилин не міг вигадати навіть поганого жарту.

Перша точка залишалася далеко, майже за п’ять мільйонів кілометрів, на вузлі по той бік білої зорі.

EDRAN VARR-1

BIOLOGICAL MATCH: 99.91%

FIELD MATCH: 79.4%

CONTINUITY MATCH: 12%

Друга з’явилася значно ближче — на внутрішньому кільці Карона, усього за двісті сімдесят тисяч кілометрів.

EDRAN VARR-2

BIOLOGICAL MATCH: 99.88%

FIELD MATCH: 79.1%

CONTINUITY MATCH: 11%

Дорн повільно нахилився до екрана.

— Дуже схожі.

— Дякую.

— Я про цифри.

— Я теж.

Кіара не відривала очей від навігації. Її пальці лежали на механічних органах керування «Ардена», хоча корабель зараз майже не рухався.

— Один змінив траєкторію.

Мая швидко збільшила карту.

— Обидва.

Рейн підняв голову.

— Куди?

На тактичній схемі проступили дві тонкі лінії. Перша точка рушила від дальнього вузла. Друга — з протилежного боку внутрішнього кільця. Шляхи не збігалися, але кінцева область була одна.

«Арден».

Рейн повільно видихнув.

— Прекрасно. Сім років шукав одного батька, а тепер доведеться пояснюватися відразу з двома.

Селена різко підвелася з медичного крісла.

Сейла Мор одразу опинилася поруч.

— Сидіти.

— Ні.

— У вас перелом руки, пошкоджена нога, інфекція й польове виснаження. Це не перелік досягнень, це причина сидіти.

— Я сім років із ним.

— І саме тому ви зараз емоційно найгірша кандидатка на роль людини, яка раптом вирішить, що біль більше не має значення.

Селена подивилася на лікарку.

— Якщо там справді два Едрани, перелом зараз не головна проблема.

Сейла витримала її погляд.

— П’ять хвилин стояти.

— Дякую.

— Потім сідаєте.

— Не обіцяю.

— Тоді три.

На обличчі Селени на мить з’явилася майже справжня усмішка.

— Гарна.

Рейн уже не слухав.

Дві точки.

Батько.

Двічі.

Він чекав цього моменту сім років. Думав про нього, навіть коли переконував себе, що давно змирився з найгіршим. Уявляв зустріч десятками способів: Едран буде поранений, старий, ув’язнений, змінений Кароном, можливо, взагалі не впізнає його.

Але жодного разу Рейн не думав, що доведеться спочатку з’ясувати, котрого з двох батьків привітати.

— Селено.

— Що?

— Як він виглядав востаннє? Коли ти ще була абсолютно впевнена, що перед тобою один Едран.

Вона повернулася.

— Втомлений.

— Дуже корисно.

— Ти теж виглядаєш втомленим.

— Ще.

Селена зрозуміла. Рейн питав не про настрій.

Про тіло.

Те, що можна перевірити без Карона.

— Шрам під правим ребром.

— Війна?

— Ні. Ти.

Рейн завмер.

— Що?

— Тобі було шість. Ти кинув у нього металеву модель корабля.

Дорн повернувся.

— Сильно?

— Мовчи.

— Достатньо, — сказала Селена. — Старий перелом безіменного пальця лівої руки. Три маленькі опіки на правому передпліччі. Один штучний зуб.

— Верхній?

— Так.

— Що ще?

Селена на мить замовкла.

— Є річ, якої не знає нормальний медичний профіль.

— Яка?

— Він боявся глибокої води.

Рейн перестав усміхатися.

Це він пам’ятав.

Не страх у звичайному сенсі. Едран умів плавати й одного разу на очах у Рейна переплив широку річку. Але не любив темної води. Не заходив туди, де не бачив дна, якщо не було необхідності.

Коли маленький Рейн колись почав із нього сміятися, батько тільки відповів:

— Я люблю знати, що під ногами.

Тепер ця фраза звучала майже абсурдно.

Людина, яка не любила стояти над темною водою, добровільно пішла за Мертвий рубіж у місце, де навіть поняття «під ногами» могло втратити сенс.

Кіара тихо сказала:

— Особиста пам’ять не доказ.

— Знаю.

— Вона права, — додала Селена. — Карон читає краще, ніж хотілося б.

— Думки?

— Не повністю. Принаймні я так вважаю. Але він збирає реакції, поведінку, відповіді, архіви, біопрофілі. Якщо приватна інформація хоч раз потрапляла в доступну систему, вона більше не приватна.

Дорн насупився.

— Тоді як їх перевіряти?

Карр, який до цього мовчки дивився на дві точки, сказав:

— Бити.

Усі повернулися.

— Справжній витримає?

— Ні, — відповів Рейн.

Карр подумав.

— Тоді погано.

Дорн кивнув.

— Але просто.

Рейн уже хотів щось відповісти, коли заговорив «Арден».

— Один із них уже був на борту.

Усі завмерли.

Рейн підняв руку.

— Не відповідати.

Голос продовжив без запиту:

— Один із них залишив мене сім років тому.

Селена різко повернулася до центральної панелі.

— Едран не літав на «Ардені».

Ніхто не відповів голосу, але всі почули.

Кіара одразу відкрила локальні журнали.

— Тут тільки його доступ до навігаційного архіву на Астреї. Дві години двадцять одна хвилина. Жодного польоту.

Мая дивилася на старий корабельний ідентифікатор.

— Можливо, Свідок говорить не про цей «Арден».

Тиша.

Рейн повернув голову.

— Інший?

Мая миттєво зрозуміла, що щойно зробила.

Закрила рот.

На екрані з’явилося:

VOICE RESPONSE DETECTED