Вісімнадцята лінія

Розділ 16

Безперервність

       Ніхто не відступив від Рейна. Саме це він помітив першим. Не червоне попередження на центральному екрані. Не власне ім’я під сухим системним словом MISMATCH. Навіть не внутрішній голос «Ардена», який щойно спокійно заявив, що Рейн Варр, який сидить на містку, — не той Рейн Варр, який вилетів з Астреї.

Кіара залишилася на відстані витягнутої руки.

Дорн стояв праворуч.

Арен — біля стабілізаційної консолі.

Карр перекривав двері містка власним тілом так, ніби двері раптом стали надто малими для будь-якої небезпеки.

Ре'Кал тримав зброю опущеною.

Навіть Мая, яка першою побачила результат перевірки, не відсунула крісло.

На екрані все ще горіло:

CURRENT BIOLOGICAL OCCUPANTS: 14

BIOLOGICAL IDENTITY MATCH: 14 / 14

CONTINUITY MATCH: 13 / 14

MISMATCH: REYNE VARR

Рейн перечитав останній рядок.

Потім подивився на Кіару.

— Добре.

Дорн повільно повернув голову.

— Добре?

— Ні.

— А.

Рейн провів долонею по обличчю.

— Просто не знаю, що тут ще сказати.

Кіара підійшла ближче.

— Тоді нічого не говори й нічого не роби.

Рейн підняв брову.

— Це вже образливо.

— Я серйозно.

— Я теж.

Вона вказала на його груди, ніби говорила з особливо впертим пацієнтом.

— Не відкривай R-17.

— Не збирався.

— Не торкайся корабельної мережі.

— Не буду.

— Не відповідай голосу.

— Знаю.

Пауза.

— І сядь.

— Чому?

— Бо я сказала.

Рейн подивився кілька секунд.

— Нарешті науковий аргумент.

Але сів.

Кіара почала зі звичайного.

Саме це трохи допомогло.

Пульс. Реакція зіниць. Кров. Рівень кисню. Нейронна активність. Координація. Права рука. Ліва. Стара опікова зона після руйнування гарматного контуру. Рефлекси. Рухливість суглобів. Старі шрами. Навіть зуби.

На сьомій хвилині Рейн не витримав.

— Може, ще запитаєш, що я їв учора?

Кіара не відвела очей від сканера.

— Що ти їв учора?

Рейн завмер.

— Суп.

Дорн сказав:

— Два.

Рейн повернув голову.

— Ти рахував?

— Один був мій.

— Ти його не підписав.

— Він стояв біля мене.

— Не юридична категорія.

Дорн примружився.

— Лія би пишалася.

Рейн майже усміхнувся.

Кіара — ні.

Оце вже було погано.

Вона завершила фізичний скан, наклала нові дані на стартові й тільки після цього заговорила:

— ДНК збігається.

Рейн:

— З ким?

Кіара глянула так, що Дорн тихо кашлянув у кулак.

— З Рейном Варром.

— Добрий початок.

— Мітохондріальний профіль збігається. Кісткові травми збігаються. Старі мікропошкодження після тренувань збігаються. Шрами, структура м’язів, нервові відгалуження в правій руці — усе в межах стартової похибки.

Вона перегорнула наступний блок.

— Структура мозку…

Замовкла.

Рейн одразу став серйозним.

— Що?

— Збігається.

Він видихнув.

— Але?

Кіара вивела польову модель.

— Біополе — ні.

На містку стало тихо.

Арен підійшов до неї.

— Наскільки?

— Базова структура та сама. Основні вузли ті самі. R-17 теж ідентифікується як його власний контур.

— Тоді що змінилося?

Кіара збільшила модель.

— Топологія прив’язки.

Рейн дивився.

— Нормальними словами.

Арен відповів замість неї:

— Те саме тіло. Той самий мозок. Ті самі нервові зв’язки. Але поле тепер приєднується до тебе трохи інакше.

— Трохи?

Кіара показала кілька вузлів.

— Досить, щоб старий continuity-протокол «Ардена» вважав, що лінія безперервності перервалася.

Рейн подивився на неї.

— Коли?

Мая вже відкривала журнал польоту.

— Зараз знайду.

На великому екрані з’явилася лінія маршруту.

Астрея.

Перший просторовий градієнт.

Безпольова зона.

Повернення Ефіру.

І кілька шарів телеметрії поверх них.

Мая збільшила ділянку переходу.

— Стартова continuity-карта стабільна майже весь шлях. У нульовій зоні впевненість падає, але це очікувано: зовнішній R-шар зникає з вимірювання.

Терен, який сидів біля технічної консолі, раптом подався вперед.

— Стривай.

Усі повернулися.

Він збільшив один короткий відрізок.

— Ось.

На екрані:

00:23:17 AFTER NULL ENTRY

Рейн згадав.

Ефір зник.

Він стояв на містку й жартував, що нарешті став звичайною людиною.

Потім «Арден» уперше сказав:

Я пам’ятаю.

— Що сталося в цей момент? — запитав Рейн.

Терен наклав внутрішній сенсорний журнал.

— На нуль цілих вісім десятих секунди ми втратили твій польовий профіль.

Рейн похитав головою.

— Бо зовнішній Ефір був нульовий.

— Ні.

Терен відкрив записи інших членів екіпажу.

— Усіх інших ми продовжували бачити внутрішніми сенсорами. Слабше. Без зовнішньої польової прив’язки. У Карра майже повністю зник активний масовий контур, у Ре'Кала — частина резонансної оболонки, в Арена R-16 став практично пасивним. Але базові внутрішні поля нікуди не зникли.

Він повернувся до Рейна.

— Тебе на нуль цілих вісім десятих секунди не було взагалі.

Дорн насупився.

— Він стояв біля мене.

— Фізично — так.

— Серце билося?

Кіара швидко перевірила медичний журнал.

— Так.

— Мозок працював?

— Так.

Терен кивнув.

— Але польовий сенсор бачив порожнє місце.

Рейн відчув холод.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше