Розділ 11

Архонт-флотар

      Кас'Рет дотримався домовленості. Саме тому Рейн почав нервувати ще сильніше. Із дев’ятнадцяти саарських кораблів у внутрішню систему Астреї ввійшов лише один — важкий командний крейсер завдовжки майже чотири кілометри. Основні батареї були переведені в пасивний режим ще до перетину встановленої Радою межі, десантні модулі залишалися складеними, коди розпізнавання Саар передали завчасно, а решта вісімнадцяти кораблів зупинилися саме там, де їм наказали.

Жодного пострілу.

Жодного демонстративного маневру.

Жодного випробування астреанської оборони на міцність.

Навіть траєкторію крейсер погодив заздалегідь.

Рейн стояв біля вікна колишньої податкової служби Кайра, яку після облоги перетворили на тимчасовий урядовий корпус, і дивився на тактичну проєкцію.

— Мені це не подобається.

Лія навіть не підняла голови від документів.

— Бо вони виконали всі наші умови?

— Саме.

Кіара, яка перевіряла останні орбітальні дані, кивнула.

— Підозріло.

Рейн показав на неї.

— От. Вона розуміє.

Лія нарешті підняла голову.

— Ви ідеально знайшли одне одного. Один бачить пастку в кожному нормальному рішенні, друга одразу рахує, скільки людей ця пастка може вбити.

— Не починай.

Кіара спокійно сказала:

— Вона права.

Рейн повернувся.

— Ти теж не допомагаєш.

Права рука вже майже повернулася до нормального стану. Великий і вказівний пальці слухалися добре, середній — трохи гірше, а мізинець іноді ніби отримував накази із запізненням. Кіара перевіряла чутливість кожні дві години.

Рейн ненавидів кожну перевірку.

Саме тому не пропускав жодної.

Гаренів меч висів зліва. Темний шов уздовж відновленої частини леза залишили видимим. Майстер, який ремонтував зброю, пропонував відполірувати поверхню до однорідного блиску, але Рейн відмовився.

Меч був зламаний.

Тепер знову працював.

Не було сенсу робити вигляд, що першої частини історії не існувало.

Арен залишався в лікарні. Після останньої ночі його показник знову трохи виріс.

R-16 — НЕЙРОПОЛЬОВА СТАБІЛЬНІСТЬ: 79%.

Ручний режим межі справді допомагав. Не лікував миттєво й не повертав утрачене, але дозволяв нервовій системі бодай частину доби не компенсувати чужі R-контури.

Кіара заборонила Арену будь-яке навантаження.

Він відповів:

— Я не контролюю, про що думаю.

Кіара навіть не моргнула.

— Тоді принаймні не розповідай мені, про що думаєш.

Рейн вирішив не втручатися.

Правильне рішення.

Рідкісне.

Айлін залишилася в монастирі разом із Нарою.

Дві активні гілки R-18.

Один саркофаг.

І брат Оріан, який поводився так, ніби дві жінки, здатні відрізати частину світу від польового контуру, охороняють у його підвалі загадкову біологічну істоту щонайменше щосереди.

Нара мала прибути до Кайра на переговори.

Айлін відмовилася.

— Якщо Центральний вибір знову спробує вийти на контакт, тут має залишитися R-18.

Рейн тоді запитав:

— Чому саме ти?

— Нара особисто знає Кас'Рета.

— І?

— Ти справді хочеш, щоб поряд із ним сиділа людина, через рішення якої загинув його старий підрозділ, а через кілька годин він може ще й дізнатися щось про Кет-Ар?

Рейн подумав.

— Справедливо.

Томаса Керна теж не було серед учасників переговорів.

Він добровільно погодився на ізоляцію.

Оце здивувало Рейна сильніше, ніж більшість останніх подій.

— Якщо в мені справді є чужий маркер, я волію, щоб він сидів у кам’яній кімнаті разом зі мною, а не ходив містом.

— Тобі не обов’язково зачинятися самому. Ми можемо поставити спостереження.

— Рейне.

— Що?

Томас втомлено усміхнувся.

— Мені сорок дев’ять. Я вже навчився боятися не тільки за себе.

Рейн нічого не відповів.

Просто зачинив двері.

Кас'Рет сів на західному посадковому майданчику о дев’ятій ранку.

Не шатлом.

Командним модулем — сірим, незграбним, без декоративних імперських знаків. Зброя модуля залишалася закритою, але за рампою стояли шестеро Саар у важкій броні.

Тар'Вей вийшла першою.

Побачила Рейна.

Не усміхнулася.

Він теж.

Потім з'явився Кас'Рет.

Архонт-флотар був старший за Кел'Тара, хоча для Рейна різниця в саарському віці залишалася майже невловимою. Майже два з половиною метри зросту, широкі плечі, темно-сіра броня без блиску й прикрас. Ліву половину обличчя перетинав старий білий шрам — не польовий, а фізичний. Верхній край одного вуха був відсутній. На правій руці бракувало двох пальців.

Рейн помітив це одразу.

Не придворний.

Не людина, яка отримала звання лише за правильне прізвище.

Саар, який надто довго переживав війни, щоб вірити в красиві формулювання про них.

Кас'Рет побачив Кел'Тара.

Кілька секунд вони просто дивилися один на одного.

— Командувачу.

Кел'Тар трохи нахилив голову.

— Архонт-флотаре.

Не «колишній».

Не «зрадник».

Поки.

Кас'Рет оглянув його броню.

— Ти виглядаєш живим.

— Так.

— Незручно.

— Для кого?

На обличчі Кас'Рета майже з'явилася усмішка.

— Побачимо.

Рейн тихо сказав Кіарі:

— Мені він уже не подобається.

— Тихіше.

Кас'Рет повернув голову.

— Я чую.

Рейн кивнув.

— Звісно.

Переговори почалися через сорок хвилин.

Рада спочатку планувала круглий стіл, але один із чиновників запізно виявив, що всі підготовлені меблі розраховані на людей.

Тому всі стояли.

Рейн вважав це найкращим адміністративним рішенням за день.

Король Алеріан був присутній проєкцією, як і Мейра Санд. Фізично в залі перебували Ілара Восс, Юна Кел, Велл, Лія, Кіара, Кел'Тар, Кас'Рет і Тар'Вей.