Розділ 10

Нара Восс увійшла в атмосферу Астреї без корабля.

Рейн не одразу повірив.

Перевірив дані вдруге.

Потім утретє.

Кіара стояла біля проєкції в саарському транспорті й дивилася на ту саму точку.

— Немає корпусу, — сказала вона.

— Я бачу.

— Немає двигуна.

— Бачу.

— Немає теплового щита.

Рейн глянув.

— Кіаро.

— Що?

— Я зрозумів.

Вона провела пальцем по траєкторії.

Навколо точки Нари не було звичайного сліду входження в атмосферу.

Повітря не горіло.

Не стискалося перед нею.

Воно...

розходилося.

Тонкий канал відсутності.

R-18 не витримувала тертя.

Вона прибирала зв’язок між собою й тим, що мало створити тертя.

Дорн, який сидів навпроти, подивився на схему.

— Вона падає?

Кіара:

— Технічно — так.

— І не розіб’ється?

— Технічно...

Рейн:

— Не кажи.

Кіара закрила рот.

Дорн:

— Тепер мені цікаво.

Рейн:

— Нам усім.

Айлін сиділа дуже тихо.

Від моменту, коли Нара вийшла на атмосферну траєкторію, вона майже не говорила.

Рейн помітив.

— Боїшся?

— Так.

Відповідь була надто швидка.

Він очікував заперечення.

— Її?

— Так.

— Чому?

Айлін дивилася на точку.

— Бо вона навчила мене всьому, що я знаю про R-18.

— Це вже казала.

— Ні.

Пауза.

— Вона навчила мене виживати як R-18.

Рейн став уважним.

— А різниця?

— Велика.

— Наприклад?

Айлін провела пальцем по власному червоному браслету.

— Перший носій R-18, якого я бачила, помер за три дні після пробудження.

Тиша.

Дорн перестав жувати.

Кіара:

— Чому?

— Він не міг відрізнити власне тіло від зв’язків, які бачив.

Рейн:

— Не розумію.

— R-18 спочатку бачить усе як те, що можна розділити.

— Поле.

— Матерію?

— Не зовсім матерію.

— Але нервовий зв’язок.

— Кровообіг.

— Свідомість із сенсорним контуром.

Кіара стала дуже серйозною.

— Він почав розривати себе?

Айлін кивнула.

— Несвідомо.

Рейн відчув холод.

— А Нара?

— Навчилась першою.

— Сама?

— Не знаю.

Пауза.

— Коли я зустріла її, вона вже була старою лінією.

Рейн:

— Біологічно вона виглядає на тридцять п’ять.

— Я сказала — старою лінією.

— Скільки?

— Її поточне тіло приблизно сто дев’яносто років.

Дорн:

— Що?

Айлін:

— Стазис. Польове уповільнення. Розрив метаболічних циклів.

Рейн:

— Вона може відрізати старіння?

— Ні.

— Добре.

— Може сповільнювати частину процесів.

Рейн:

— Гірше.

Саарський транспорт ішов на північ.

Під ними тягнулися гори.

Сірі.

Сніг.

Темні ліси.

Архів містився в монастирі, якого Рейн ніколи не бачив навіть на старих картах.

Король прислав координати лише після того, як Нара змінила траєкторію.

Рейн був майже впевнений:

якби вона летіла кудись інде, Алеріан мовчав би ще років двадцять.

Королі теж були людьми.

Просто з більшими сейфами.

Лія залишилася в Кайрі.

Нарешті без суперечки.

Бо координувала:

— Раду;

— орбітальну оборону;

— адаптаційну програму;

— людей «Меридіана»;

— спостереження за флотом Кас'Рета;

— і Арена.

Рейн сказав:

— Тобі шістнадцять.

Лія відповіла:

— Тобі двадцять один, а ти управляєш Брамою.

Він вирішив, що аргумент програв.

Арен не летів.

Це було рішення Арена.

Не Кіари.

Не Рейна.

Його.

І Рейн спеціально не сперечався.

Навіть коли всередині хотілося.

Aрен залишився в медичному центрі під ручною межею R-16.

Стабільність:

76%.

Зростала.

Повільно.

Добре.

На кораблі були:

Рейн.

Кіара.

Айлін.

Дорн.

Велл.

Каел Арн.

Кел'Тар.

І вісім саарських солдатів.

Карра не взяли.

Не через небезпеку.

Через монастир.

Королівський архів був побудований у гірській ущелині.

Двері мали ширину два метри двадцять.

Карр — майже стільки ж у плечах.

Кхар почув пояснення.

Сказав:

— Зламати.

Рейн:

— Саме тому ти залишаєшся.

Карр:

— Добре.

Пауза.

— Якщо треба — поклич.

— Що зробиш?

— Зламаю.

Рейн:

— Знаю.

Король був на каналі.

— Ви маєте одну задачу.

Рейн:

— Тільки одну?

— Не торкайтесь нічого без дозволу.

Рейн подивився на Кіару.

Вона одразу:

— Не дивись на мене.

Алеріан:

— Я серйозно.

Рейн:

— Я теж.

— Архів містить матеріали, які мої попередники збирали сотні років.

— Значить, нарешті почитаємо.

— Рейне.

— Що?

— Частина матеріалів заборонена навіть королям.

Рейн завмер.

— Ти король.

— Саме.

— Хто заборонив тобі?

Пауза.

— Люди, які створили архів.

Каел підняв голову.

— Вартові?

Алеріан:

— Частково.

— Нульові?

— Не знаю.

Айлін тихо:

— Значить, так.

Король почув.

Не заперечив.

Нара мала прибути через тридцять сім хвилин.

Вони — через двадцять дев’ять.

Вісім хвилин переваги.

Рейн:

— Встигнемо.

Кіара:

— Що саме?

— Зайти.

— І?

— Подивитися.

— І?

Рейн:

— Не знаю.

Кел'Тар:

— ЧУДОВИЙ ПЛАН.

— Ти ж із нами.

— ТЕПЕР Я ШКОДУЮ.

Дорн:

— Пізно.

Монастир виріс зі скелі.

Буквально.

Рейн спочатку побачив тільки вузьку темну вежу.

Потім стіни.

Потім цілий комплекс, вбудований у вертикальний схил.

Камінь був старий.

Не одинадцять тисяч років.