Глава 15. Арчибальд

- Привіт, діти! Мене звуть Арчибальд. Так, прошу називати мене на ім'я без по батькові, не люблю цей офіціоз. Я ваш вчитель з уяви. Багато хто вважає мій предмет чимось не дуже важливим, що його можна викладати навіть факультативно, але я вам доведу, що без доброї уяви неможливе ані наше теперішнє життя, ані уся сучасна реальність, ані навіть подальша еволюція та, головне, створення Всесвітів, - Арчибальд виглядав досить зухвало: довгий зелений камзол, розшитий золотою тасьмою, біле жабо, великий бордовий берет та високі коричневі чоботи для кінної їзди, вуса та гостра борідка доповнювали образ чи то мушкетера, чи то художника шістнадцятого-сімнадцятого століття.

Стіни класу уяви прикрашали величезні картини середньовічних битв, королів та релігійних мотивів у масивних рамах, також висіли й картинки, що зображали досить смішно, не точно або зовсім неправильно сцени з майбутнього, яким його уявляли за тисячі років до того, як воно настало.

- Отже, навіщо потрібна уява? Візьмемо, наприклад, телепортацію і телекінез. Ви знаєте принцип телепортації та телекінезу: при телекінезі нічого не переміщається у просторі, бо спочатку ви визначаєте точне вихідне і кінцеве розташування у просторі об'єкта, потім, використовуючи всю інформацію про фізичні, хімічні, біологічні та інші властивості об'єкта, створюєте його проєкцію-мислеформу, тобто попередню модель-зліпок, завантажуєте інформаційний кластер пам'яті та налаштувань вихідного об'єкта, якщо, звичайно, це об'єкт живої природи. Після цього мозковими хвилями впливаючи на атоми, що знаходяться поблизу кінцевого місця, створюєте зі зліпка матеріальну субстанцію, одночасно руйнуючи матеріальне джерело, а потім вкладаєте інформаційну складову в новий об'єкт. Не завжди інформація, яка є в наявності про предмет, що переміщується, є абсолютно повною. Тож іноді доводиться деякі деталі, яких бракує, доповнювати за допомогою логіки, інформації з інших джерел та навіть застосовуючи уяву. Тому після телепортації або телекінезу предмети не завжди є точною копією. Деякі незначні їхні властивості можуть змінитися. Навіть ви самі після багаторазових телепортацій теж можете трохи змінитися. Це, звичайно, практично ніяк не вплине на вас, але факт є фактом: ви вже не будете колишнім. Також уява необхідна для подорожей по своїм спогадам про минулі життя, де вона дуже допомагає доповнювати елементи, яких не вистачає, для подорожей по штучно створених історичних місцях та подіях, де ви можете самі доповнювати штучну реальність. І, звичайно, без уяви неможливо обійтися при створенні своїх власних Всесвітів, вигадуючи нові організми, рослини, тварин, природні явища, властивості матерій, самі ці матерії, фізичні закони та принципи. Сьогодні ви зробите невеликі макети, які допоможуть мені визначити ваш рівень уяви. У кожного з вас буде своє особисте завдання. Всі вони відрізняються тематикою, у когось це буде процес телепортації або телекінезу, у когось завдання про пам'ять з минулих інкарнацій або історичних подій, у когось за творами літератури або кінематографа, комусь може потрапити й завдання щодо створення чогось у своєму Всесвіті. Я не вимагаю обов'язково закінчити роботу за один урок, кому не вистачить часу, можете закінчити на наступному, особливо не поспішайте. Можете починати, завдання вже активовані у хмарі під стелею.

- Ілля, у тебе що там? У мене книга з наукової фантастики, це якась фігня, - Саприкін одразу ж, як завжди, почав чіплятися до Іллі. - Величезні залізні павуки-роботи, літаючі тарілки, іншопланетяни, які хочуть знищити людей. Герой стріляє в них з бластера, потім захоплює їхню літаючу тарілку, рятує кохану та з нею разом відлітає далеко в іншу галактику. Аха-ха-ха, я зараз кишки порву.

- Саприк, відвали, у мене тут серйозна тема щодо домашніх тварин у створеному Всесвіті.

Ще до кінця уроку почали з'являтися перші макети візуалізацій під стелею. Ілля встиг до дзвінка, а Саприкін та Ігоряша ще пихкали, як і майже й половина класу. Він вийшов прогулятися у дворі, радіючи недовгій самотності. Погода була чудова: зелена трава, дерева, кущі та квіти тішили око, а запахи та співи птахів доповнювали ідилію, ліг на траву та вдався до мрій, продовжуючи думати про те, що уявляв у самостійній роботі.

- Так, ну що, начебто усі закінчили, тож розберімо кілька робіт, - Арчибальд вибрав першу роботу Оксанки Морозюк з першої парти. – Це історичний роман про середньовічних лицарів, дам, битви, інтриги, чаклунів та інквізицію. Атмосфера передана чудово: архітектура, одяг, меблі, предмети інтер'єру, зброя, обладунки. Але я знайшов декілька неточностей. Наприклад, у їдальні над каміном висить телевізор, який з'явиться лише через шістсот років. У деяких персонажів на ногах кросівки, які з тієї ж епохи, що й телевізор. За обідом п'ють каву - це теж помилка, тоді її ще не пили у цій місцевості. Ці помилки не такі вже й грубі, як здається на перший погляд, Оксано, ти просто неуважно вивчила інші історичні джерела цієї епохи. Але це не страшно, просто наступного разу будь трохи уважніше до деталей.

Наступною Арчібальд вирішив розібрати роботу Саприкіна, у якого одразу ж засмикалася нога під партою.

- Саприкін, скажи мені, будь ласка, чому у тебе головний герой заряджає бластер зарядкою від телефону? Ні, ну я розумію, що в таких творах логіку шукати іноді складно, але це, на мою думку, перебір. Бластер стріляє високоенергійними частинками, здатними дірявити навіть метал. Для нього необхідно набагато більше потужності, ніж для телефону. А дівчина в тебе чому сидить перед дзеркалом і фарбує губи помадою, коли весь світ у вогні, а іншопланетяни скоро знищать усе живе на планеті?