Пролог

Попередження від автора!

Перш ніж критикувати історію, прочитайте її до кінця, адже це моя перша книга і вона спочатку може виявитися дуже "банальною". Але якщо ви прочитаєте трохи далі, то впевнена, ваша думка зміниться!
Приємного читання♡

***

– Аніка! Та скільки можна спати? Прокидайся уже! Не починай перший день тижня із запізнень, це поганий знак! – голосно і строго проговорила жінка, яка ввірвалася у кімнату зранку без стуку.

Наступний дзвінкий, але такий ще сонний голос зазвучав десь з–під важкої ковдри.

– Мамуль, ще п'ять хвилин і я…

– Ніяких "п'ять хвилин"! Вставай швидко, вмивайся і спускайся на сніданок. Ми тільки на тебе чекаємо.

Гупнули двері, які змусили молоду дівчину відкинути ковдру і повільно підійнятися з ліжка.

Знайомтесь: ця дівчина наша головна героїня – Аніка Айлен. Їй дев’ятнадцять років, і вона вчиться у юридичному коледжі на факультеті права. Дівчина вражає своєю натуральною вродою: виразні каро–зелені очі, рівний кирпатий носик, пухкенькі губки, у формі бантика та довге густе каштанове волосся, злегка закручене у м’які локони. І важко не зазначити про її струнку, підтягнуту фігуру, за якою вона постійно доглядає.

Аніка Айлен одна з найпривабливіших та найпопулярніших дівчат у коледжі, про що вона знає. Тому завжди робить те, що і як заманеться.

POV Annika

Як тільки мама, вкотре за ранок, прийшла мене розбудити, я вирішила не гаяти часу і, ліниво потягнувшись, пішла в душ. Прохолодна вода таки допомогла мені прокинутись остаточно, і після всіх ранкових процедур, я нарешті почала одягатись.

У моє поле зору потрапила нова біла плетена сукня з довгими широкими рукавами і я вирішила одягнути саме її.

Перший день тижня, як чистий білий листочок.

Я злегка усміхнулася своїм думкам й почала одягатися. Завершила образ простими зручними балетками та сумкою, де клала всі потрібні зошити з блокнотами. Не забула і про легкий макіяж, який не забирав у мене надто багато часу: підвела очі чорним олівцем, роблячи їх виразнішими, трішки туші на вії і блиск на губи.

Покрутившись перед дзеркалом, я кивнула, повністю задоволена своїм образом. Розчесавши волосся на завершення, прихопила з собою потрібні речі і нарешті спустилася до батьків на сніданок.

Любі читачі, не забувайте про зірочки і коментарі. Це дуже цінно для рейтингу книги і для авторки. Дякую!