Розділ 4

Над будинком Лікольна на Пограниччі пробивався світанок. Джон і Ліка полетіли в напрямку Оріона. Геб і Вероніка спали у своїй спальні. Люк, продемонструвавши свої здібності до клонування, втратив багато енергії і сил, спав просто у вітальні, на маленькому диванчику з його зростом було страшенно невдобно, але втома підкорила хлопця повністю. Вранці, коли він прокинеться, все болітиме від незручної пози, в якій він зараз спав, але це буде потім... Весь будинок спав, спали всі, крім Лайона. Він спокійно сидів в альтанці біля будинку, спостерігаючи за штучним світанком, і розмірковуючи про події, що відбулися напередодні. Датчик блимнув, Лай поворухнувся і тихо сказав:

– Вітаю, Трессе!

– Привіт, як справи? – пролунав низький, мелодійний голос.

– Непогано, я хотів би побачитися, можеш? – спитав Лайон.

– Хіба що Астралом, фізично зараз ніяк...

– Ходи  Астралом... – датчик блиснув і згас.

Минуло буквально кілька секунд і раптом потеплішало, Лайон побачив, як перед ним з'явилася яскрава пляма, за пару метрів навпроти, стрімко збільшуючись. Це було схоже на те, як хтось освітлює темряву великим ліхтарем. Спочатку з'явився голос, він лунав десь далеко, але поступово наближався, буркочучи щось майже незрозуміле. Але тут у світлу пляму зайшов високий чоловік у довгому балахоні, з густим сплутаним волоссям і такою ж бородою.

– Я щойно чув від тебе арамейську? Ти так далеко? – з цікавістю спитав Лайон.

– Ще далі! Там, де я перебуваю, арамейська мова дуже молода, а пустеля — це пишний зелений оазис, – відповів Тресс з півусмішкою, виходячи зі світла.

Як тільки він зробив крок з кола, за ним ніби згас ліхтар.

– У тебе хороший Астрал, не відрізнити від фізичного тіла, – схвально сказав Лайон, простягаючи руку, щоб привітати друга.

– Лестиш?! Це означає, що сталося щось серйозне?!

Лайон уважно подивився на свого старого друга. Вони не бачилися близько трьох років, але нікого з них це не бентежило, вважаючи, що вони обидва Безсмертні. Насправді їх було троє. Лайон, Тресс, а також Мерлін, той самий відомий всім Світам Чарівник, який користувався особливою популярністю на Землі. Але Тресс і Лайон не відставали від нього. Троє Безсмертних дружили давно, бувало, вони не зустрічалися десятиліттями, але знали один про одного все, і коли було потрібно, кидалися один одному на допомогу. Ось і тепер Лайон позвав Тресса, тому що ситуація була дуже серйозною.

– Гефест виріс і з’явилися проблеми? Ой, діти, діти, – пожартував Тресс.

– Тепер його звуть Джон, не вдавай, що не знав. Йому вже 23 роки, але в цьому Світі це дуже умовно, і це ти теж знаєш.

 Знедавна до нього почала повертатися пам'ять. І буквально днями він познайомився з Лікою, тепер її звуть Мелісента, але друге ім'я – Ліка.

– І ти запросив мене обговорити, чи доживуть вони до тридцяти років у цьому житті? – Тресс примружив очі на свого друга.

– Я позвав тебе, бо Едмон Лі так зацікавився Джоном, що послав за ним шукачів.

– Навіщо за ним? Ліка цікавіша цьому Тролю, і ти ще натрапив на його Портал!

– Це не його Портал! Таких Істот, як Едмон, коли він був створений, ще не було! – мало не закричав Лайон, але наступної секунди взяв себе в руки і сказав спокійніше:

– Ми з тобою – Хранителі. Я, ти і Мерлін, тому ми повинні захищати наших дітей від будь-якої загрози.

– Так, але на практиці це працює не дуже добре, ти даєш багато свободи своєму Гефесту! – Тресс відчув, що Лайон напружився і був готовий до атаки. І щоб уникнути урагану, що насувається, Тресс швидко змінив тему, запитавши:

– Ти не думав, що Портал створив наш нині відсутній друг Мерлін?!

– Я думав, – спокійно відповів Лайон, – я навіть намагався поговорити з ним про це кілька років тому.

– Відповів, що це не він?

Він маневрував, перемикаючи мене на інші теми. Його неможливо прочитати, ти знаєш, але чим більше я думаю про це, тим ближче до думки, що він і є творець цих Коридорів. Мерлін був уже таким, яким він є зараз, коли я з'явився, а Ефір вже був заповнений слідами Мерліна. І я не знав нікого більш унікального, як наш друг, до часу, поки не народився Гефест, але мій хлопчик прийшов в цей Світ відносно недавно і Портал вже був ...

– Ти був там від самого початку...

– І перед початком теж, – з посмішкою відповів Лайон. – Але повернімося до моєї проблеми... Едмон не залишить його просто так, можливо, ви підкажете мені, як його позбутися?

– Ну, він смертний...

– Ні! Він знову прийде з відкритою пам'яттю і буде ще зліше.

– Тоді старий добрий шантаж. У нас з тобою є багато інформації про нього, про його справи, які він не хотів би афішувати.

– Коли ми з Шоном Каном були на Циутаріусі, я його трохи налякав... У нас була задача забрати Геба і, чесно кажучи, я не дуже розумів, як це зробити, тому імпровізував. Якось це спрацювало, але що саме спрацювало…

Тресс задумливо подивився на свого друга.

– Я думаю, що присутність Шона Кана... – тихо сказав Тресс через кілька секунд. – Пам'ятаєш, що з ним зробив той мерзенний Троль?!