Марі не та, ким здається

Хлопець завмер, зупинившись посеред кімнати, і подивився на дівчину, що спокійно спала. Ця мила істота навіть уві сні була казковою і випромінювала ніжність, наче вона була доброю феєю. Так, мабуть, для багатьох вона справді була феєю, ось уже півроку працюючи вихователькою у дитячому садку та закінчивши інститут за тією ж спеціальністю. Здавалося дивним, що в наш складний і неоднозначний час була така чарівна та чиста людина. Іноді ця ангельська чистота викликала в нього почуття недовіри, але хлопець за своєю любов'ю не хотів помічати підказки інтуїції.

Вони зустрілися рівно рік тому. Всередині весни, коли розкрили квіти дерева, відпускаючи в повітря ніжні аромати. Птахи в садах співали чудові пісні. А люди, мимоволі підкоряючись природі, сповнювалися любов'ю.

Паул — студент третього курсу, який приїхав вчитися на інженера в Парижі, познайомився з Марі в парку. Вона йшла, замислившись, усміхаючись весняним квітам і всьому світу, що її оточував. Трохи кучеряве золотисто-русяве волосся дівчини розвивалося від легкого вітерця, а світло-бежева приталена сукня нагадувала за кольором, троянди з сусідньої клумби. Цей бежевий колір з невеликою домішкою рожевого, зараз смішно огортав стопи у вигляді ворсин м'якого килима, гойдався від вітру шторою біля прочинених балконних дверей і заповнював усе, що можна було пофарбувати в цей колір. Улюблений колір Марі був всюди в її житті, що цілком відповідало її м'якому і доброму характеру.

Сьогодні був рівно рік відколи вони зустрілися вперше і Паул уже всерйоз замислювався зробити пропозицію Марі, але з самого ранку його мучили зовсім інші дивні думки. Підозрілість все більше і більше закрадалася в душу, щось підказувало, у всій цій солодкості та ніжності криється щось чорне, здатне звести всі їхні стосунки нанівець. Надто вже нудотно-ідеальною здавалась дівчина.

Блукаючи кілька секунд очима по кімнаті, хлопець несподівано натрапив на її ноутбук. Він здивувався. Адже Марі завжди вимикала його і ховала в ящик столу, що закривався на ключ, а вранці забирала з собою на роботу. Паул пояснював це простою обережністю, але Марі не давала поглянути на таку важливу справу на ноутбуці і, жартуючи, говорила, що він має свій для безглуздого сидіння в соцмережі. Зараз її ноутбук був на столі. Він навіть не закритий. Хлопцеві захотілося прояснити всі таємниці, які його останнім часом займали.

Наче людина, яка збирається вчинити злочин, Паул кинув погляд на Марі, що міцно спала, а потім на годинник на стіні. Було близько сьомої ранку, а це означало лише те, що дівчина прокинеться не скоро, адже був вихідний день. До того ж, вона дуже довго сиділа за ноутбуком вчора. Коли о третій ночі Паул прокинувся і побачив фінальні ролі фільму, який почав дивитися ввечері, дівчина ще не збиралася лягати спати. Але що вона там робила?

Це була не єдина загадка. У двокімнатній квартирі Марі одна кімната завжди була замкнена. Дівчина казала, що там було розпочато ремонт, і зараз їй зовсім не хотілося витрачати на його завершення час. Але всі ці відмовки тривали вже рік. Лише одного разу Паулу вдалося потрапити туди. Марі, як здалося, здалась і неохоче відчинила кімнату, пускаючи туди хлопця, але там явно все було підготовлено до його приходу. Стіни, вікна та меблі були завішені кількома шарами щільної плівки, за якою неможливо було нічого розглянути. Однак з-під одного краю було видно частину чорної штори. На частку секунди, поки дівчина вискочила з кімнати, щоб взяти телефон і відразу повернутися, він встиг озирнутися. На підлозі також була плівка. Шафа, письмовий стіл, диван та люстра були завішені. Через закриті штори світло не проникало, через що там панувала напівтемрява. Тільки з відкритих дверей падали промені світла, розрізаючи темряву та малюючи обриси меблів. Він хотів відсунути якийсь край завіси, але в кімнату вбігла Марі і потягла його назад.

Ця подія була зовсім не значною для по вуха закоханого хлопця, але зараз ця скритність турбувала все більше і більше. Вона ворушила цікавість і штовхала на дії, які хлопець вважав неправильними.

Зліва від нього, мило закутавшись у ковдру, на широкому ліжку спала Марі. Праворуч від хлопця, на столі, що знаходиться біля балкона, був предмет, який міг прояснити багато дивного у поведінці дівчини.

Паул ніби застряг між правдою і любов'ю, і в нерішучості подивився на двері, що знаходилися навпроти шафи з речами, поряд з нею була етажерка, заповнена книгами та різними вишуканими фігурками, але й там хлопець не знайшов відповіді на запитання. Не було його і в кухні, що знаходилася далі, і в круглому годиннику, що висів на стіні біля узголів'я ліжка. Він забирав секунди своїми довгими, тонкими, чорними стрілками, залишаючи все менше і менше часу на правду. Ще раз подивившись на солодко сплячу дівчину, Паул вирішив задовольнити свою цікавість, заспокоюючи себе тим, що його підозри не виправдаються. Він сів за стіл і ще раз переконавшись, що дівчина спить, зважився нарешті подивитись, що вона робила на ноутбуці.

Першим подивом для нього були шпалери на робочому столі з похмуро одягненою людиною, що нагадувала маніяка з закривавленим ножем у руках. Та Марі, яку хлопець знав, не дивилася фільми жахів і нізащо не погодилася бачити таке щодня. Дівчина просто боялася виду крові, а від думки про якісь каліцтва і порізи, вона взагалі могла зомліти. Але зараз хлопець почав усвідомлювати, що це не більше ніж фальшивий серпанок і тільки зараз він знайомився зі справжньою Марі.

Ярликів на робочому столі практично не було, і Паул швидко зрозумів, що потрібно шукати в Інтернеті. Він мав рацію. У закладках браузера хлопець виявив багато сайтів. Були там і сайти любителів фільмів жахів, і сайти з окультних наук, і форуми любителів містики, де Марі всі знали, під ніком Пекельної Мері. За англійськими легендами це було одне з імен Кривавої Мері. До того ж дівчина вела кілька блогів під таким ім'ям. Там було багато її фотографій у повністю чорній кімнаті в червоній середньовічній сукні, але найбільш шокуючим було те, що на одному фото був Паул із припискою, що він є новою жертвою.