Розділ 23

Я щільніше закрила штори, зачинила двері й дістала освітлювач. Якщо Лапка з'явиться на поверсі, я його відчую. Інших гостей до кабінету я не запрошувала.

У полковника був дрібний почерк, літери стрибали зубцями, читати його висновки було навіть складніше, ніж звіти експертів. Але ж ходило повір'я, що саме вчені пишуть так жахливо!

Переглядати документи довелося дуже швидко, а через почерк деякі слова я додумувала, а не прочитувала. Нічого страшного, головне — вловити суть. Найбільше я хвилювалася, що полковник уже передав комусь цю справу, наприклад, Інституції безпеки. Тоді б у мене не залишилося і шансу знайти хоч щось.

Я намагалася піднімати папери так, щоб повернути все на своє місце. Не можна допустити, щоб полковник помітив, що хтось порпався у паперах на його столі. Більша частина звітів, на жаль, належала до абсолютно непотрібних мені справ. А на видному місці лежали тільки звіти медекспертів — наче Аллеблас почав їх переглядати, але не встиг заглибитися і залишив на наступний день.

Я уважно прочитала доповідь про розтин водія — у принципі тут мені нічого не здалося підозрілим. Але ось згадка вже в іншій папці про те, що це не постійний водій Гейса, а змінний, злегка змусила напружитися. З якої причини раптом сталася заміна?

Ця деталь могла і не мати стосунку до інциденту. Але, можливо, водій, який не сів у зелфор, міг підставити свого змінника. І з меншою ймовірністю, хоча й не з нульовою, залишався варіант, за якого новий водій сам пішов на смерть. Не варто було скидати з рахунків фанатиків. Я вже бачила і не раз, як легко можна переконати людину віддати життя за щось дуже спірне. За якесь загальне невизначене благо.

Звіт по зелфору знайшовся в шухлядах стола. Я виявилася права з приводу неочищених магічних кристалів. Висновків до дослідження не було, але ясна річ, що кристали звідкись привезли або викрали з шахти. У Фрейзелії їх заборонено добувати та використовувати. Усі кристали, які використовували зараз в магбатах, були вирощені штучно за спеціальною методикою. Наскільки я знала, у кожній країні така методика своя. Але фактично все зводилося до того, що магнери стояли над основою для кристалів і впливали на неї елементами. Таке можна було і вдома провернути, якщо комусь хочеться сидіти над основою цілодобово. Простіше купити.

Необроблені кристали належали короні, і якщо і вівся їхній видобуток, то явно не для того, щоб хтось просто так їх узяв і застосував.

«Не просто застосував», — нагадала я собі.

Потрібно було впритул підібратися до зелфора Гейса, до того ж бути впевненим, що це той самий зелфор. Адже вони всі, загалом-то, однакові, і водієві могли видати іншу машину. Якщо тільки водій не знав точно, за кермо якої потрібно сісти. Також потрібен був час на підготовку.

Спланувати, як і що станеться, вгадати час, щоб вдало замінити магбати, і загалом підготувати вбивство — надто багато змінних, щоб залишити події розвиватися самостійно. Або організатор, або його помічник явно були в столиці. Хтось із палацу?

Думка мені не сподобалася. Простіше, коли загроза зовнішня і не чекаєш удару ножем у спину. Мені було боляче думати, що король, сховавши Гейса, наразив його на ще більшу небезпеку. Менталістам теж властиво помилятися, так само як і королям, от тільки ціна такої помилки дуже висока.

Утім, наступний аркуш змусив мене трохи заспокоїтися. Полковник був недурний і одразу ж відправив запит до Інституції постачання щодо видобутку неочищених кристалів — чи була нестача, чи не траплялися підозрілі випадки на шахтах, чи не звільнявся або наймався хтось протягом останнього року. Я би для більшої впевненості взяла період кількох років, але зрозуміло, що заміна працівників була. Шахти не найбезпечніше місце, а концентрація магії там настільки висока, що так чи інакше працівники змушені мінятися, щоб не зіпсувати собі здоров'я остаточно.

Список тих, кого підозрювали в контрабанді саме неочищених кристалів, я переглянула кілька разів. Потрібно було запам'ятати все, а про деяких ще й дізнатися заздалегідь. Ні, самостійно я вирушати в небезпечні місця не збиралася навіть із манеером Лапкою. Але прослідкувати за людьми Аллебласа і заодно дізнатися одразу про результат — таке мені цілком підходило. На жаль, затримання контрабандистів мали початися вже завтра. Ще й удень. Приховано я точно нічого не зможу зробити.

Я поклала вбік список і обвела поглядом стіл і книжкові шафи поруч із ним. Здається, більше нічого про подію біля шпиталю на столі не було. Мабуть, робота Слідчої інституції ще не була закінчена, а може, взагалі усі звіти тепер не на стіл до полковника клали, а відправляли якнайшвидше королю. Я про всяк випадок зазирнула в інші шухляди столу і в папки в шафах, шукала нові дати, але нічого путнього не виявила.

Поки що було ясно, що рухатися в розслідуванні мені варто було в бік водіїв, було б непогано перевірити гараж для зелфорів і місце роботи Гейса. Мене ж мають пропустити до палацу? Напевно, вимагатимуть причину візиту. Утім, завжди можна сказати, що мені потрібно узяти деякі речі чоловіка з його робочого місця.

А потім ще ці облави!.. Поговорити із затриманими в мене не вийде, залишалося тільки прийти самій і, найімовірніше, до того, як на місце з'явиться Слідча інституція.

Можливо, варто все-таки пошукати сховок чи сейф? Можливо, там були б якісь подробиці того, що задумав король? Хоча навряд чи… Хіба що люди Аллебласа знайшли щось таке, що не можна просто згадати у звітах.