Епілог. Світанок над розломом (1)

...Ми зі Стеллою сиділи в “Пузатій хаті” на Контрактовій, відверто забиваючи на останню лекцію з господарського права. Стелла вкотре згадувала ту ніч рік тому, коли ми вперше поперлися в нічний клуб Ed Inferno, і моє життя перетворилося на суцільний хоррор з елементами епічного фентезі.

— Слухай, Кіро, а той Макс… він реально не вдупляє, так? — Стелла іронічно закотила очі, наколюючи на виделку салат “Цезар”. — Після того, як ми тоді сходили з ним у той дивний Ed Inferno, він ніби остаточно злетів з котушок. Його батько-забудовник, кажуть, тепер у депутати пішов… А він сам, мажор довбаний, вчора знову підкочував на своєму новому “Мерині”. Питав, чи не хочу я “покататися нічним Києвом”.

Я лише хмикнула, допиваючи свою третю каву за ранок. Макс зі своєю тачкою, татусем-депутатом і нахабною усмішкою виглядав просто смішно порівняно з князем пекла, який намагався випити мою суть прямо через поцілунок. 

Стелла навіть не здогадується, що під моїм безрозмірним чорним худі ховаються не татухи, як вона могла б подумати, а шрами від ефірних розрядів, які ще не встигли затягтися повністю. І що моя реальна косметика — це платиновий пил, який іноді сиплеться з мого волосся, коли я занадто нервую через заліки.

— Ти йому хоч номер дала? — ліниво спитала я, бо сама колись так і не здалася на його вмовляння.

— Та нащо він мені? Він на два курси старший, а поводиться так, наче йому досі купують лего, — пирхнула Стелла. — Але він каже, що ти тоді в клубі “щось таке побачила”, після чого стала іншою. Ти й справді якась відірвана від реальності останнім часом, Кіро. Наче в тебе в голові не кодекси, а “Війна престолів” у режимі реального часу.

— Просто сесія, Стел, — збрехала я, дивлячись у вікно на подільські дахи. — Власна генетика і цивільне право випалюють мозок сильніше, ніж будь-яка депресія. 

Насправді генетика не входила в наш навчальний план, але я за останній місяць перерила стільки медичної літератури, скільки тато не прочитав за всі роки роботи в морзі. Мені було життєво необхідно зрозуміти: як узагалі функціонує організм, де небесний ефір змішаний з пекельним полум’ям. Це домінантна ознака? Чи рецесивна? 

І головне — чи є на тому боці, серед “пернатих” татових родичів, ще хоч хтось притомний? Бо якщо всі вони такі ж зануди, як їхня консисторія, то небу точно кінець. Але тато якось згадував про молоду гвардію херувимів-розвідників… Цікаво, вони там усі такі ж “святі”, чи серед них знайдеться бодай хтось, з ким можна було б обговорити прецеденти міжнародного права за келихом нектарного айс-латте? 

— Кіро, ти мене взагалі чуєш? — Стелла клацнула пальцями перед моїм носом. — Ти знову зависла. Дивишся на ту каву, наче в ній доля світу відображається.

— Вибач, — я всміхнулася, і на мить у моїх очах спалахнуло те саме платинове світло, яке змусило б Макса знепритомніти прямо в його джипі. — Задумалася про одну… сімейну справу.

А в цей час, далеко за межами не тільки міста, а й Середнього світу, де Сіра зона нахабно вклинюється у простір Всесвіту, мій батько — колишній патологоанатом Гліб Архангельський, а тепер янгол-вигнанець Гелларіель, — розправляв величезні білі крила на терасі “Готелю вигнанців”. 

Мама, яку я за звичкою частіше називала просто Карміллою, виходила до нього з двома келихами вина, і в її погляді більше не було того дикого страху, який я бачила все своє дитинство.

Минулого тижня я заскочила до них у наш новий дім у розломі. Це було прекрасно, бо пекло… чи то пак Еребус під приводом Люціана боявся туди носа поткнути, Люцифер же стояв осторонь, помішуючи душі грішників у своїх казанах, а небо робило вигляд, що нас не існує. 

Я залетіла до батьків у спальню в суботу вранці, коли Гелл накрив маму крилом, як найтеплішою ковдрою у світі, й вони з чогось тихо сміялися. Це виглядало настільки інтимно і правильно, що я відчула, як у мене в носі закрутило від розчулення, але мій внутрішній троль вимагав виходу.

— Слухайте! — падаю на край ліжка, ігноруючи їхнє здивування. — Я тут одну лекцію послухала… ну, і статтю з біохімії прочитала. То що — мені чекати братика чи сестричку? Бо згідно з моїми розрахунками, ваша “рівновага” має дати побічний ефект у вигляді ще одного гібрида!