Глава 4. Прочуханка для князя пітьми  

Моргана ж просто застигла, її чітко вималювані губи перетворилися на тонку лінію. Вона звикла маніпулювати пристрастями чоловіка, але коли старий Люцифер витягнув ці брудні простирадла на світло, навіть її холодна впевненість дала тріщину. Та й… Дідько ніколи не вівся на її маніпуляції. 

Люцифер зупинив погляд на Моргані, і на мить у його жовтих зіницях промайнула іскра презирства. Він знав, що Кармілла вагітна, і його древнє демонське серце, що пам’ятало ще перший бунт, уже вирішило: це маля — його шанс на справжній хаос. Поки Люціан намагався зв’язатися з батьком, Люцифер ментально заблокував цей канал, насилаючи на сина чергову “термінову” проблему, яку той повинен був розв’язати ще на вчора.

— Діду, це не твоя справа! — крикнув розлючений Люціан, та в його голосі вперше прозвучала нотка якогось тваринного страху перед старійшиною роду. — Мої мотиви — це питання честі роду й безпеки кордонів! Вона пахне озоном! Вона зрадила...

— Честі? — Дід перебив його сухим, колючим сміхом, від якого зі стін почала обсипатися позолота. — Онуку, не сміши мої старі копита. Честь — це коли ти йдеш на ворога з відкритим забралом, а не коли ти висилаєш цілу армію за одним демонським дівчиськом, бо твоє его розсипалося через її небажання тобі підкорятися, як пересмажений сухар. Ти зараз виглядаєш не як великий правитель, а як ображене цуценя, якому не дісталася кістка, яку воно дуже хотіло. Твій батько, Малфас, хоч і зануда, але він хоча б знає різницю між державною зрадою й особистою образою. А ти? Ти соромиш мою кров!

Люцифер, який, коли сердився по-справжньому, завжди виглядав масивніше, зробив крок ближче, і Баал відчув, як від кожного кроку старого кам'яна підлога під кабінетом починає тихо стогнати.

— Ти хочеш її “випалити”? — старший демон примружився, і його жовті очі стали схожі на два розпечені вуглики. — Ти хочеш знищити те, чого не зміг зрозуміти? Поглянь на себе, Люціане. Ти так боїшся світла, що не помічаєш, як сам стаєш темрявою, в якій немає ні сили, ні сенсу — лише порожня образа. Якщо ти зараз не зупиниш цей цирк, я особисто розповім Азазелю, що його доньку катують не за гріхи, а за відмову потішити самолюбство мого недолугого онука. Ти знаєш, що старий Ашшр зробить з твоїм замком? Він розбере його на камінці, а тебе перетворить на підставку для свого кальяну. І не подивиться, що ти зараз нібито правитель Еребуса. 

Люціан важко дихав, його ніздрі роздувалися, а пальці на руків’ї кинджала побіліли від напруги. Він був загнаний у кут — не ворогами, а власною дріб’язковістю, яку Дідько виставив на загальний огляд.

— Баале, геть! — нарешті витиснув із себе Люціан, не дивлячись на генерала. — Всі геть!

Баал не чекав другого запрошення. Він розвернувся на п'ятах так швидко, що його плащ ляснув у повітрі, як батіг, а потім вилетів із кабінету, пообіцявши собі забути кожне слово старого Люцифера, якщо хоче дожити до наступного століття. Моргана вийшла слідом, кинувши на Діда погляд, повний такої чистої ненависті, що нею можна було б отруїти цілий океан.

Дід залишився стояти біля столу, спокійно дивлячись на розлюченого онука. 

— Ну що, “князю”, — тихо мовив він, поправляючи свої пекельне лахміття. — Будемо пити вино чи й далі трощитимеш меблі? Бо в мене є новини від Азазеля, і вони тобі дуже не сподобаються. 

Дідько повільно витягнув із кишені засмальцьовану люльку, набиваючи її тютюном, що пах ще й якимись сухими травами з поверхні. Люціан завмер, спершись на стіл.