Укая злякано закричала і побігла, її магія зникла, вона була безсила.
А Сояна… Сояна встала на коліна біля тіла Кайро.
— Пробач…
Її тіло почало світитися зсередини згоряти. В останню мить вона ще раз поцілувала його в холодне чоло.
І світло зникло.
Залишилась тільки порожня, чорна пляма на кам’яній площі.
І дощ. Він лився, наче небо ридало замість усіх.
Посеред площі, серед руїн, тиші й крові, сиділи двоє.
Імлір — обіймаючи Трояш, яка схилилась над тілами. Вони нічого не казали. Їхні серця були порожні. Сім’я, що мала пережити все — згасла. Трояш витерла з обличчя дощ, але замість сліз — лише безнадія.
— Ми залишились самі… — прошепотіла вона.
Імлір не відповів. Він тримав її, але сам був зламаний. Світ навколо більше не мав значення.
І це був кінець.
Кінець великої історії.
Кінець сили.
Кінець кохання. Кінець…
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
