Врятуй мене, мій рятівник!
Операція «Ревнощі»
Операція «Ревнощі» мала стати шедевром маркетингової думки Яни.
План був простий, як двері: показати Назару, що 29-річна ділова жінка не сумує за рятувальниками, а зустрічається з серйозними, успішними чоловіками. На роль «мільйонера з розкішним життям» був терміново призначений Толік — головний графічний дизайнер їхнього офісу.
Проблема полягала в тому, що Толік важив сорок вісім кілограмів разом із зимовим пальтом, носив круглі окуляри, боявся власних тіней і харчувався виключно веганськими смузі.
— Толіку, запам’ятай! — повчала його Яна, поправляючи хлопцеві чубчик у холі ресторану. — Ти — Едуард. Криптоінвестор. Впевнений у собі, багатий і трохи заносчивий. Коли зайде той високий хлопець у шкірянці, ти смієшся з моїх жартів, подаєш мені руку й удаєш, що ми за пів години летимо на Балі!
— Яночка, а якщо він мене вдарить? — занепокоєно спитав Толік, поправляючи піджак, який був йому завеликий на три розміри. — У мене ж крихкі кістки! І взагалі, я ввечері маю йти на рейд у World of Warcraft...
— Ніхто тебе не вдарить! Просто грай роль! — запевняла Яна.
Вона й гадки не мала, що Назар уже пів години все знав. Оля, не витримавши дівочої заколотності, ще зранку згоряла від сміху й здала подругу з тельбухами: «Назику, вона замовила собі фальшивого залицяльника, щоб тебе провчити! Працюй!».
#2271 в Любовні романи
#440 в Короткий любовний роман
#149 в Романтична комедія
Відредаговано: 02.11.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
