10 Глава

Пройшло 2 дня, після того, як Гоблін втік. Його всі шукають, ціле місто на ногах, але Гоблін заліг на дно. 

В дівчат з рестораном все добре, вони зробили ремонт. 

Хлопці до них чомусь не приїздили, за те весь час присилали кур'єром щось добреньке.

 - Маш, якось, все затихо, - промовила Аня. 

 - Так, щоб гіршого не було, - сказала Маша. 

 - Цікаво, а що хлопці зробили йому, що Гоблін затих? - запитала Аня. 

 - Та й, вони затихли чомусь, не показуються. Лише подарунки присилають, - відповіла Маша. 

 - Цікаво, що з ними....? 

 - Головне, що зараз тиша, а то були на ногах, увесь час, через цей кіпіш. Тиша і спокій, все, що нам потрібно. 

Вони пробули в ресторані до вечора. Потім дівчата роз'їхалися по домах. 

Аня, як завжди, робила свої вечірні ритуали, потім  ще сиділа за ноутбуком. Вона не могла заснути, вже вкотре її мучило безсоння. Повний місяць не давав їй спати, тому в її голову йшли погані думки. Вона думала про все, що з ними сталося в останній час. 

Маша в той час була в себе в дома, вона приготувала собі смачну вечерю, і сіла її їсти перед телевізором. Вона була розслаблена, коли почула якийсь звук на кухні. Зірвавшись з місця, вона пішла туди, включила світло і побачила, що графін з водою перекинувся на столі. Спочатку вона подумала, що це кіт бешкетує, тому, подумки, почала сваритися на кота, а потім згадала, що кіт зараз закритий в іншій кімнаті, і що він не міг, щось таке зробити. 

Виходить це хтось інший зробив, але хто....? Вона обережно подивилася кругом, взяла свій телефон і написала Ані, що, щось не так, і відправила, вона ще хотіла щось написати, але почула, що хтось поспіхом біжить в її сторону. Побачивши силует чоловіка, вона почала відштовхуватися від нього, але він був сильніший за неї, тому одразу скрутив її, а потім приклав до рота хустку зі снодійним. І вона, звісно ж, одразу відключилася. Він підняв її обережно і поніс до машини, щоб відвезти її, як ви, думаєте, куди? 

 Коли Аня прочитала смс, вона одразу набрала до Маші, але та не відповіла, тому Аня з тривогою чекала ранку, щоб запитати в Маші, що ж сталося? 

Вже над ранок Аня поїхала до Маші, бо вона знову не брала слухавку, і не давала про себе знати. 

Маша ніколи так не робила, тільки, якщо в неї була депресія, то тоді вона вимикала телефон. Тому Аня запанікувала, коли не змогла до неї додзвонитися. 

Вона під'їхала до будинку Маші, почала дзвонити у двері, але ніхто не відкрив. Але добре, що вона мала запасні ключі, і взяла їх із собою, тому сама відімкнула двері. 

 - Маш, ти в дома? 

 - Агов? 

 - Є хтось? 

 - Маш, ти є? 

Але у відповідь, була тиша. 

Аня не знала, що робити. Вона обійшла весь дім, потім подзвонила на роботу, щоб дізнатися чи була Маша на роботі, але, очікувано, що їй відповіли, ні. 

Вона в розпачі, подзвонила до Влада. 

 - Алло, ти чому так рано дзвониш? - запитав Влад.

 - Маша пропала.

 - Як пропала? 

 - Не знаю, вона вечером написала, що щось сталося, і різко зникла. Я подумала, що може вона заснула, або, як і завжди, пише загадками, а потім дає відповідь. Але, сьогодні, ми домовилися, що я її заберу і разом поїдемо на роботу. Я приїхала, але двері ніхто не відкрив, тому відкрила своїми ключами, а тут нікого, я кличу, але ніхто не відповідає. Я боюся, щоб з нею нічого не сталося. 

 - Ти дзвонила на роботу? - схвильовано запитав Влад. 

 - Так, звісно, але її там не було, і ніхто не знає, де вона, і як би, навіть, поїхала, то подзвонила б до мене, я її знаю, тому що сама її так навчила, щоб все мені докладала. 

 - Чекай на нас. Ми зараз приїдемо, - сказав Влад. 

 - Добре, але поспішіть. 

Аня зі страхом чекала  на Влада і Стаса, але довго їх чекати не довелося. Вони швидко приїхали. 

Аня трішки заспокоїлася, бо відчула велику підтримку зі сторони хлопців. 

Влад швидко обійшов будинок, а потім викликав одного знайомого, він із поліції. Чоловік швидко приїхав, не забарившись. Почалося розслідування. 

 - Здоров, Вікторе Тарасовичу. 

 - Здоров, що у вас сталося? 

 - Нашу знайому викрали. 

 - Які ознаки того, що її викрали? 

 - Те, що вона неочікувано пропала, ще, пізно в ночі, написала, що щось не так. І зникла. Сьогодні вранці ми дзвонили у всі місця, де вона могла б бути, але її там не має і не було, у будинку теж. 

 - Це її будинок? 

 - Так.

 - Слідів злому не має, треба добре все перевірити. 

 - Може, давай, все по тихому? - запропонував Влад, він не хотів розголосу. 

 - Ти ж знаєш, правила? - відповів Віктор. 

 - А може.... - продовжував наполягати Влад. 

 - Ні, давайте, робіть все, що потрібно, все має бути по закону, - сказала Аня, як відрізала. 

Вони домовилися і за десять хвилин прибули слідчі. Вони помітили, що на кухні залишився слід від снодійного, а по камерах було видно, як машина опівночі, швидко мчала від будинку Маші. Номерів не видно, але Влад впізнав машину, і навіть не подав вигляду, що він її знає. Він промовчав. Потім вони ще зняли відбитки і опитали сусідів. Коли вже все було зроблено, вони роз'їхалися. 

Влад сказав Ані їхати з ним до його будинку, бо їй тоже може загрожувати небезпека. 

Аня, звісно ж, не хотіла їхати, але Влад зміг її переконати. 

Ресторан закрили. Всім працівникам, дали вихідний. 

Влад завіз Аню до себе, щоб вона могла взяти деякий одяг і свого кота, якого дуже любила. 

Владова помічниця, Галина Петрівна, не дуже любила домашніх тварин, але звикла до таких витівок господаря. Вона поселила двох котів в окрему кімнату, і надала їм все, що потрібно. 

Влад посилив охорону, а сам з Стасом, поїхав. Йому повідомили, що хтось крутиться коло будинку Ані. Вони швидко приїхали, але той тип поїхав. То ж вони втратили його, але так, як Влад впізнав машину, він здогадався звідки вона. 

 - Стасе, ти бачив відео з камер спостереження, яка машина їхала від будинку Маші?