Віршоване від Валерія Завалка

Осінній вальс

Я відкрию вікно, щоби вітер в кімнату влетів.
Подих осені вніс і наповнив слова мої кволі.
І під вітру піснí, що вестимуть величний мотив,
Повальсую з тобою, моя незбагненная доле.

З падолистом жовтаво-червоним до неба злечу,
Закружляю з хмаринами вище осіннього сонця.
Розіб’юсь на краплини осіннього диво-дощу
І сльозами-росинками ляжу тобі на долоньки.

Тож хай вальс цей звучить, поки осінь танцює для нас,
Поки дощ, поки вітер і сонце танцюють із нами,
Поки серце до серця говорить. І поки є час
Говорити душа до душі. І не тільки словами.

20.10.2020 13:50

Валерій Завалко

Подобається

#815 в Різне
#124 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, гумор місцями

Відредаговано: 22.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись