Віршоване від Валерія Завалка

Чомусь осінній настрій...

Чомусь осінній настрій у житті.
Я посміхаюся, але вже саркастично.
Багато що проходить по дотичній.
Й пішли від мене ті, що вже не ті.
У мене вже осінній настрій у житті.

О, сонечко моє, моя любов,
З тобою добре тихо осеніти.
Але в душі удвох ми ніби діти,
Й без тебе я б багато не пройшов.
Ти сонечко моє, моя любов.

І я люблю лишатися з тобою,
Бо ти моя душа, моє життя.
Собою ти наповнюєш буття
І серед літа, й білою зимою.
Я так люблю лишатися з тобою.

19/10/2020 12:45

Валерій Завалко

Подобається

#913 в Різне
#150 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, гумор місцями

Відредаговано: 22.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись