Віршоване від Валерія Завалка

Розплавлена земля

Розплавлена земля. Вогонь в душí.
Хто продає тебе, о Батьківщино?
У боротьбі буть більшим не спіши.
Бо більшість часто зводить до загину.
Я на твоєму попелищі спать
Не згоден, як би ворони не пíли,
Бо їм то що – аби були могили.
А нам своє робить. І уставать
Посеред ночі темної, чи зранку,
Котрий рождається у вогненнім світанку
Серед простих і непримітних днів.
Очистим небо, землю, душі, славу,
І врешті решт піднімемо державу
Як би звалити хтось нас не хотів.

31/08/2019 12:30

Валерій Завалко

Подобається

#913 в Різне
#150 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, гумор місцями

Відредаговано: 22.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись