Він — лише хлопець, із книгами в рюкзаку,
вони — машини з війною в кожному болту.
Але якось у блискавці першої зустрічі
сплелася доля — мов іскра в повітрі січні.
Сем не мав меча, не стріляв на бігу,
але кожен Автобот називав його — “друг”.
Бо в серці у нього був вогонь, не страх,
і він біг у пекло, коли неслись танки в прах.
Оптімус — з бронею, мов замок на грудях,
але довірив йому те, що не носять в шоломах —
надію. На світ, де добро ще стоїть,
і навіть людський крок — вирішує бій.
Вони вмирали один за одного, не вагаючись в битві,
бо дружба — не схема, не форма, не стиль.
Це коли Сем кричить: “Не лишу тебе в пітьмі!”
а Бамблбі ламає шасі, щоб його захистить.
Машини з серцем, хлопець з душею —
вони будували всесвіт без мапи готової.
Вибухи, втрати, і рани по світу,
але дружба — як сталь, не ламається в квіту.
І коли все згасало, коли темрява сіла,
на уламках стояв Сем, а навколо — могила.
І стискали руку ті, хто зірками палали,
й казали: «Ти з нами, хоч без трансформи й сталі».
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
